Чи пам'ятаєш?
Чи пам'ятаєш ти той погляд? Що змінив ураз світогляд, Що в душі твоїй відбився, І назавжди залишився Міцним і щирим тим коханням Що не завершиться стражданням? А пам'ятаєш, як були примхливі, З огнем в очах, сором'язливі? А пам'ятаєш перший поцілунок В душі моїй він, мов малюнок Мов чудо ясне, що завжди Кричить мені : "ти лиш прийди" Чи пам'ятаєш перше ти :"прощай"? Що викликало лиш відчай? Чи пам'ятаєш наше перше фото І як каталися на мото? А пам'ятаєш перше смс Що викликало інтерес? А пам'ятаєш ти альтанку В якій були ми до світанку? Чи пам'ятаєш ті обійми Що викликали лише війни У наших втомлених серцях Що бились разом у місцях Де виникло кохання І нестримне враз бажання Бажання жити і співати І тебе не відпускати.
2019-01-22 13:19:48
1
0
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2303
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3569