Чому досі ти не здох?)
Есения Кшистек
Варто трохи потепліти - я почну в тобі горіти Проростає знову мох Чому досі ти не здох? Вихователька казала не казати ці слова: Здох, брехав, або брехала Ще там щось, забула я Але як же тут мовчати І брехати знову й знов Якщо дохне й закипає Моя й вже зіпсута кров Покарають за слова Надто зла я надто зла Покарань вже вище даху Погане каже, діткам страшно Так нехай вони підуть і побачать твої очі будуть снитись серед ночі, Ну а я буду сміятись Не одній мені так сильно хочеться у них вдивлятись І вже осінь, зиму й весну Проростає в душі мох Рік вже бачу твої очі І бажаю щоб ти здох)
2020-03-22 18:42:05
3
0
Інші вірші поета
Обухівтранс Достатньо аби Лінь Точки недоторку
Інші поети
Твоя NATALI
@sunny_princess
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5777
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2549