Обухівтранс
Есения Кшистек
Я стікаю, дощем майорію На вікні смужки талого міста Я не знаю о котрій зітлію Наді мною пітьма мрій надвисла, А за склом лише слова відтіння Надто темно для світу маркого Я підвищую градус горіння, Я не можу, нема більше мови Прокидаюсь і знову згинає Мою душу і мій новий шанс Я багато можливостей маю Їх розчинник - це обухівтранс
2019-10-12 15:25:25
1
0
Інші вірші поета
Точки недоторку Достатньо аби Лінь Чому досі ти не здох?)
Інші поети
water IredGkPT7.8
@red_waterGKpT_78
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2411