І небо пахне, як осінній джаз...
Сергій Клемін
* * * Нехай цей день на нас чекає там, розкинувшись від краю і до краю... і там у тебе той шматочок раю, де в очі дивишся своїм світам. І все, що в нас, – якесь чуже (!) і руки тягнеш (ніби наяву) (!) в холодне, нескінченне та сире, хапаючи частинки на льоту. І небо пахне, як осінній джаз, – таємно залишаєш день для втечі; і знову дихаєш, береш на плечі, на них несучи світ, що є у нас.
2024-11-04 13:46:56
0
0
Інші вірші поета
Проходять дні... І знову відродилося... Ми зіткані з чиєїсь простоти... Зникає тихо... день за днем...
Інші поети
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9383
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5271