Проходять дні...
Сергій Клемін
* * * Проходять дні (і там швидке прощання)... і ніби распростерто синє море – спокійне, вічне, вічне і прозоре, як ми (!) – надія – перша і остання. Цей світ, що переповнений речами, ти пам’ятаєш все, і ніби вдалині – стискаються всі думки в глибині, лише горить сияюче «над нами». І серце (немов море) неспокійно, і думаєш, як дивно пощастило: і в нас все те, що сотні років жило, до болю дивно – майже безнадійно.
2024-11-04 09:52:22
0
0
Інші вірші поета
Зникає тихо... день за днем... І хочеш знов про все забути... Твій світ це – темрява... І знову відродилося...
Інші поети
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5810
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2772