Проходять дні...
* * * Проходять дні (і там швидке прощання)... і ніби распростерто синє море – спокійне, вічне, вічне і прозоре, як ми (!) – надія – перша і остання. Цей світ, що переповнений речами, ти пам’ятаєш все, і ніби вдалині – стискаються всі думки в глибині, лише горить сияюче «над нами». І серце (немов море) неспокійно, і думаєш, як дивно пощастило: і в нас все те, що сотні років жило, до болю дивно – майже безнадійно.
2024-11-04 09:52:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4756
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2439