Не палю, не люблю
Вибач, мамо, я почала палити,
Цей гіркий дим нагадує життя.
І так, про того юнака не хочу говорити,
Це він убив в мені твоє "дитя".
Пробач мене, матусю, що ридаю.
Та так ще близько я не з ким то й не була...
Тепер же я сама в світІ блукаю,
Хоча...
Й раніше я була сама?
Зі мною, мамо, просто брали й грались,
Цікаво, чи вернусь до нього знов?
Яке воно падлюко пам'ятаю,
Та може серед диму я хова любов?
Не ображайся, мамо, може кину.
А може кинусь із балкону в небеса...
Це все напевно не важливо, мамо.
Бо я сиджу й курю.
Бо я іще жива...
2021-05-31 20:24:40
2
1