Не палю, не люблю
Вибач, мамо, я почала палити, Цей гіркий дим нагадує життя. І так, про того юнака не хочу говорити, Це він убив в мені твоє "дитя". Пробач мене, матусю, що ридаю. Та так ще близько я не з ким то й не була... Тепер же я сама в світІ блукаю, Хоча... Й раніше я була сама? Зі мною, мамо, просто брали й грались, Цікаво, чи вернусь до нього знов? Яке воно падлюко пам'ятаю, Та може серед диму я хова любов? Не ображайся, мамо, може кину. А може кинусь із балкону в небеса... Це все напевно не важливо, мамо. Бо я сиджу й курю. Бо я іще жива...
2021-05-31 20:24:40
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Харука Танака
дякую
Відповісти
2021-05-31 21:29:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1729