Не палю, не люблю
Вибач, мамо, я почала палити, Цей гіркий дим нагадує життя. І так, про того юнака не хочу говорити, Це він убив в мені твоє "дитя". Пробач мене, матусю, що ридаю. Та так ще близько я не з ким то й не була... Тепер же я сама в світІ блукаю, Хоча... Й раніше я була сама? Зі мною, мамо, просто брали й грались, Цікаво, чи вернусь до нього знов? Яке воно падлюко пам'ятаю, Та може серед диму я хова любов? Не ображайся, мамо, може кину. А може кинусь із балкону в небеса... Це все напевно не важливо, мамо. Бо я сиджу й курю. Бо я іще жива...
2021-05-31 20:24:40
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Харука Танака
дякую
Відповісти
2021-05-31 21:29:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2667
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1768