Я
(18+)
Примітка: слова в дужках в пісні плануються швидко і пошепки. В деяких словах змінений наголос. Куплет 1: Ти кажеш мені, що на голову хвора, Але я - це є ти, тому ти - теж потвора. Пам’ятаєш яким я дівчиськом була? Ти казав про кохання такі гарні слова… Вони мене вбили, коли ти пішов, Твій дух у мені своє місце знайшов… Я – це є ти, тільки глянь як ми схожі. «Моя» дивна хвороба тебе зводить до дрожі… Приспів 1: Я тепер твоя тінь, за тобою ходжу, І вдень, і вночі твій покій бережу. Була я людиною й мала ім’я, Та тепер я – це ти, я тобою п’яна… Куплет 2: І вдень, і вночі, ти чогось так нервуєш, Та я знаю тебе, сам себе не загубиш. Мене називаєш жіночим ім’ям, Та немає дівчиська тут є лише я! (а я – це є ти, я частина твоя) От тільки нас двоє бути не може, Тебе це, напевно, теж дуже тривожить. Я візьму в руки ніж й нас не лишиться двоє, Я є справжній, ти – ні! Віддай Ім’я же мОє! Приспів 2: Я лежу в дивнім місці, тут люди навколо, Вони кажуть що я на голову хворий… Називають мене жіночим ім’ям, «Твоїм, моя люба, яку так я кохав.» P.S. Якщо хтось не зрозумів, тут описується те, як дівчину, кинув хлопець, і у висновку це так її збентежело, що у неї почався розлад особистості. Вона не могла жити без свого кохання, тому почала вести і сприймати себе як свого хлопця. По суті, вона заважала і лякала його та оточуючих цим. У висновку коли її особистість сфорувалася як його, вона вже повністю стала ним, і вона подумала, що двоє їх бути не може, а вона була впевнена, що саме вона справжня (так, психічні хвороби такі) і у висновку вбила його, через що потрапила в психіатричну лікарню.
Примітка: слова в дужках в пісні плануються швидко і пошепки. В деяких словах змінений наголос. Куплет 1: Ти кажеш мені, що на голову хвора, Але я - це є ти, тому ти - теж потвора. Пам’ятаєш яким я дівчиськом була? Ти казав про кохання такі гарні слова… Вони мене вбили, коли ти пішов, Твій дух у мені своє місце знайшов… Я – це є ти, тільки глянь як ми схожі. «Моя» дивна хвороба тебе зводить до дрожі… Приспів 1: Я тепер твоя тінь, за тобою ходжу, І вдень, і вночі твій покій бережу. Була я людиною й мала ім’я, Та тепер я – це ти, я тобою п’яна… Куплет 2: І вдень, і вночі, ти чогось так нервуєш, Та я знаю тебе, сам себе не загубиш. Мене називаєш жіночим ім’ям, Та немає дівчиська тут є лише я! (а я – це є ти, я частина твоя) От тільки нас двоє бути не може, Тебе це, напевно, теж дуже тривожить. Я візьму в руки ніж й нас не лишиться двоє, Я є справжній, ти – ні! Віддай Ім’я же мОє! Приспів 2: Я лежу в дивнім місці, тут люди навколо, Вони кажуть що я на голову хворий… Називають мене жіночим ім’ям, «Твоїм, моя люба, яку так я кохав.» P.S. Якщо хтось не зрозумів, тут описується те, як дівчину, кинув хлопець, і у висновку це так її збентежело, що у неї почався розлад особистості. Вона не могла жити без свого кохання, тому почала вести і сприймати себе як свого хлопця. По суті, вона заважала і лякала його та оточуючих цим. У висновку коли її особистість сфорувалася як його, вона вже повністю стала ним, і вона подумала, що двоє їх бути не може, а вона була впевнена, що саме вона справжня (так, психічні хвороби такі) і у висновку вбила його, через що потрапила в психіатричну лікарню.
2021-05-26 15:44:41
2
0