Кицюня

Харука Танака

Давай зупиним час, запам'ятаєм мить, Допоки люди сплять, ти будеш мене вчить, Як тіло поцілунками твоє ніжно вкривати, Це все кицюнь не жарти, це все кицюнь не жарти. Щоб кожен дотик казкою для тебе ніби був, Щоб кожен сусід розповідь твою крізь сон почув. Тримай мене міцніше, сьогодні ти мій рай. А завтра зранку встанемо, поп'єм зелений чай. Розкажи мені, кицю, свої уподобання, Кожен дотик наш мов рапсодія кохання Ніч така спокійна, хвиля почуттів Разом у гармонії моментів й стонів спів. Цієї ночі разом мить за миттю йдем Ці доторки наші мов пісня в тиші тем Кожен рух повільний кожен дотик – рай З тобою у гармонії любові у цей край. Візьму твої руки, щоб стрічкою зв'язати, Сьогодні не вдасться тобі кицюнь поспати. Зісковзую вниз, ніжно граюсь з тобою, І ти візьми кицю пограйся зі мною. Кожен дотик ніжний в нотних партитурах Давай поп'ємо чаю на світанку бурім. Ну бо, слухай, кицю, ще не час кінчати? Я хочу усю ніч так з тобою гратись. https://youtu.be/0H4gAYcuzng?si=tAoPnBy-lwX8ppQY

2024-10-06 14:28:19

Інші вірші поета

Я Астма Серцю трапився бабій Не палю, не люблю

Інші поети

Asya

@gunes_aydin

Пенелопа Ботаникус

@QuiteLoRVillS

Олена Гарц

@harz

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16679

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2010