Дещо наболіле...

Анастасія Шумнегра

Я не знаю, що робити зі снами, Дарувати комусь? Розказати лиш мамі? Чи почує це хтось, чи засудить? Це ж моя голова мене блудить. Я відчуваю тепло, як заплющую очі. Там ніжність, обійми кожної ночі. А тут — одні лиш проблеми — нав'язливі воші! Ті гниди паскудні розбурхують ночі! Вже важко заснути, розслабитися Забути про важкість земного буття. Постійно щось тисне, гризе, розриває, Навіть секунди спокою немає. Бо мусиш боротися і терпіти, Щоб все таки вижити в нашому світі. Та хто його знає? Може я брешу? І світ — найсолодше, що можу я нести. Бо тут є краса і кохання, і радість!.. І хто його знає, що ще за напасть! Та знаю одне: не варто судити весь Світ, лиш по нас — обмежених дітях!

2019-04-16 13:50:46

4

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10900

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6125