Дещо наболіле...

Анастасія Шумнегра

Я не знаю, що робити зі снами, Дарувати комусь? Розказати лиш мамі? Чи почує це хтось, чи засудить? Це ж моя голова мене блудить. Я відчуваю тепло, як заплющую очі. Там ніжність, обійми кожної ночі. А тут — одні лиш проблеми — нав'язливі воші! Ті гниди паскудні розбурхують ночі! Вже важко заснути, розслабитися Забути про важкість земного буття. Постійно щось тисне, гризе, розриває, Навіть секунди спокою немає. Бо мусиш боротися і терпіти, Щоб все таки вижити в нашому світі. Та хто його знає? Може я брешу? І світ — найсолодше, що можу я нести. Бо тут є краса і кохання, і радість!.. І хто його знає, що ще за напасть! Та знаю одне: не варто судити весь Світ, лиш по нас — обмежених дітях!

2019-04-16 13:50:46

4

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3505

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1428