Наче вбитий тобою
Подолати журбу Прокинутись разом Думки, щоб хочаб від зла врятуватись! І не згадувати навіть біль цю жартом Які були ті дні. Кожень день, вчитися на помилках Наш творець створив Мене одинаком. Тож чудом, відносини як звичай Над небом спогади свої шукати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю. Сад витончених слів загорівся Із тисячі дверей Завжди вибирав одну. І без сумніву, схожий я за Ромео Але щось не одужав, та чому? Два подиха, три кроки в ад А я мріяв усе життя своє літати! Тож літав, схожий за цикад.. Я не прошу тепер мене приймати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю.
2023-08-16 10:44:55
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5161
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9197