Наче вбитий тобою
Подолати журбу Прокинутись разом Думки, щоб хочаб від зла врятуватись! І не згадувати навіть біль цю жартом Які були ті дні. Кожень день, вчитися на помилках Наш творець створив Мене одинаком. Тож чудом, відносини як звичай Над небом спогади свої шукати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю. Сад витончених слів загорівся Із тисячі дверей Завжди вибирав одну. І без сумніву, схожий я за Ромео Але щось не одужав, та чому? Два подиха, три кроки в ад А я мріяв усе життя своє літати! Тож літав, схожий за цикад.. Я не прошу тепер мене приймати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю.
2023-08-16 10:44:55
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2165
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3223