Наче вбитий тобою
Seras Mark #КЗП
Подолати журбу Прокинутись разом Думки, щоб хочаб від зла врятуватись! І не згадувати навіть біль цю жартом Які були ті дні. Кожень день, вчитися на помилках Наш творець створив Мене одинаком. Тож чудом, відносини як звичай Над небом спогади свої шукати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю. Сад витончених слів загорівся Із тисячі дверей Завжди вибирав одну. І без сумніву, схожий я за Ромео Але щось не одужав, та чому? Два подиха, три кроки в ад А я мріяв усе життя своє літати! Тож літав, схожий за цикад.. Я не прошу тепер мене приймати. А що ж то рве скажи, наші струни Дощ нагадує мені твої сльози! Я наче був вбитий тобою Залишився холоднішим невдовзі В останне тебе втратив Мої ступні тільки вкрились росою. Я б не вивіз це кіно переглядати Мартін Іден, колись з любов'ю.
2023-08-16 10:44:55
4
0
Інші вірші поета
0.1 швидкість світла(Reboot 2.0) Не обіцяй мені, не повертайся, ні. Від Нірвани - рвані мрії. Маленькій непокірливий рай
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1539
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179