Лейла

Seras Mark #КЗП

Ти - як Лейла, вільне падіння Залишилася долею мені, такою божевільною. Краплі на листах, сутінковий час. Невже тобі самотньо, А вітер руйнував! Що будували ми разом, Тобі не прикро? Що сталося для нас сказом? Спогад - як ретро! Не розумію, це наче іскри.. До тебе ребра чисті були - Не знав користі! Нам треба вже рішити, метелики мертві! Із моєї душі млою буря ще тремтить.. І зносить всі ті втрати, що спливли в голові Відчуття бігуть шалено, відверто, в нікуди. Ти - як Лейла, вільне падіння.. Залишилася долею мені, такою божевільною.. Я не шукаю тебе, нікого взагалі! Як вітер пошепки: Закохані чомусь сумні..

2023-09-08 15:41:08

Інші вірші поета

Це моя вина 0.1 швидкість світла(Reboot 2.0) Я кохав і тлів. Я без тебе

Інші поети

Oksana Vydajko

@Karenina

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Margarita20

@Margarita20

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4251

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2425