Лейла
Seras Mark #КЗП
Ти - як Лейла, вільне падіння Залишилася долею мені, такою божевільною. Краплі на листах, сутінковий час. Невже тобі самотньо, А вітер руйнував! Що будували ми разом, Тобі не прикро? Що сталося для нас сказом? Спогад - як ретро! Не розумію, це наче іскри.. До тебе ребра чисті були - Не знав користі! Нам треба вже рішити, метелики мертві! Із моєї душі млою буря ще тремтить.. І зносить всі ті втрати, що спливли в голові Відчуття бігуть шалено, відверто, в нікуди. Ти - як Лейла, вільне падіння.. Залишилася долею мені, такою божевільною.. Я не шукаю тебе, нікого взагалі! Як вітер пошепки: Закохані чомусь сумні..
2023-09-08 15:41:08
4
0
Інші вірші поета
Любов'ю - не хворіють. Не назвати забутньою Поки є "я" Я без тебе
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567