Любов'ю - не хворіють.
Цей гештальт із набору чутливих фраз Я під себе сховаю, любові мій доказ. Я тобі нічого не винен, жодних образ, Ти мені нічого не винна, будь поруч. Це не просто слова, душу навиворіт, Тихо, дівчинко, я тебе не хочу лякати. «Схоже, зовсім любов — складний вимір, Я не можу відтепер її почувати.» ​Я йду від галактики до твого дому, Кометним пилом з’являтись в житті. Ось мій план, намалюю на тілі фарбами Дві плями, які також не пояснити мені. Розумієш, любов’ю не хворіють, І кольори світлі горять, як ті мости! Відбудувати, стерпіти, кожну хвилину, Як мої очі грають, коли дивлюсь у твої. Коли вже не можна, коли дуже складно, І на подвір’ї дощик, робота не дається. Потрібно спільно триматись, від серця шматом. Потрібно рідно кохатись, щоб було тепло. І не відхилятись, і не вдавати, І не бігти зовсім, у сонячне, без фарб! Треба цілуватись, турботу шанувати, Якщо закінчаться сили твої, без огляду себе віддам. ​Адже ти цьому вчила, жити, надихатись! Я так можу, не помічаючи хвилин. Мій кожен світанок палає на папері, Я дихаю тобою, як у старі часи...
2023-06-25 04:17:09
6
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4054
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10417