Любов'ю - не хворіють.
Цей гештальт з набору чутливих фраз Я під себе сховаю, любові мій доказ. Я - тобі нічого не винен, жодних образ, Ти - мені нічого не винна, будь поруч. Це не просто слова, душу на виворіт, Тихо дівчинко, я тебе - не хочу лякати. «Схоже, зовсім любов - складний вимір, Я не можу відтепер її почувати.» Я йду від галактиці до твого дому, Кометним пилом з'являтись в житті. Ось мій план, намалюю на тілі фарбами Дві плями, які також не пояснити мені. Розумієшь, любов'ю - не хворіють, І кольори світлі, горять як ті мости! Відбудувати, стерпіти, кожну хвилину, Як мої очі грають, коли дивлюсь в твої. Коли вже не можна, коли дуже складно, І на подвір'ї дощик, робота - не дається. Потрібно спільно триматись, від серця шматом. Потрібно рідно кохатись, щоб було тепло. І не відхилятись, і не удавати, І не бігти зовсім, у соняшне, без фарб! Треба цілуватись, турботу шанувати, Якщо закінчаться сили твої, без огляду себе віддам. Адже ти цьому вчила, жити, надихатись! Я так можу - не помічая хвилин. Мій кожний світанок палає на бумазі, Я дихаю тобою, як у старі часи...
2023-06-25 04:17:09
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1535