Це моя вина
Seras Mark #КЗП
Якщо на стінах стерти наші імена Вони все про нас пам'ятатимуть. Якщо скажеш - це моя вина І все наше не палатиме. Я позичу тобі свою любов, Я позичу тобі спільні почуття, Коли зостанемось тільки у двох, Я мабуть стрибну, а ти, ти як? Коли навколо світ стає сірим, Коли стучиш у двері зварені. Коли босий, біжишь шукаючи рідне, Коли вже - не відчуваєш її. Задихаючись від турботи, І розумієш - це однобоко. Стоїть самотньо тіло у темряві горять ноти, горять всі занедбані! Від коханців, вибачте, а ми знайомі? Як попаданці, випадково бачитись.. Надихатись іншими, знову й знову, Забувати, як тоді бавились. Прокидатись з холодного ліжку, Смартфон - мертвий, без повідомлень. І шукати той самий номер, Забутий навіть, найсильнішим дощем.
2023-07-08 05:41:37
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Lexa T Kuro
@Seras Mark #КЗП Безумовно) Ваші до Вас притягуються!) 😉☀️
Відповісти
2023-07-18 06:38:59
1
Seras Mark #КЗП
@Lexa T Kuro дякую, ваші слова дуже важливі для мене 🤗 Вже відчуваю вірний напрямок 🙃
Відповісти
2023-07-18 06:40:39
1
Lexa T Kuro
@Seras Mark #КЗП )Це добре)
Відповісти
2023-07-18 06:41:11
1
Інші вірші поета
Окрім почерк, мовчки хочу Від Нірвани - рвані мрії. Я без тебе Едва ли остью
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3694
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319