Милість глибини

Seras Mark #КЗП

У цьому світі - стільки відображень, Якщо не бачиш, відчуй ці сни І світла швидкість, пронизує всіх на совість Чує тоненько її писклявий крик. Ваші думки, потік почуттів Вони загрузли туди, де були ми Ніхто не знає, де ж ця наша прикрость Ніхто не знає, серед них є ти. Адже ми грали в це життя вистави Хоч і не думали, що у нас попереду! Подам тобі руку, або залишу падати Туди, у нашу темну милість глибини. Але ми звели, ніби клятий вий, Набрати подих вітру на побачення! І не залишивши, нічого, лише прах і пил Ми полетіли! На останнє танення. І потопаючи за метр від землі У жадібних поцілунках, повільно замерзали! Розриваючи в собі нитки краси, Любов від болю – зовсім не розрізняли.

2023-08-08 07:51:58

Інші вірші поета

Особливий танець Лейла Любов'ю - не хворіють. Сутінки

Інші поети

Seyfe

@Seyfe

Andrii Katiuzhynskyi

@Katiuzhynskyi_Andrii

Eva Bush

@Eva_Bush_

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1538

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1200