Смородина
Тут від людей тікати, або від холоду Ребра мої у квітах, я їв смородину. Хитався, тримав руки, вони вже сині Від чутливої довіри, рвіть - не бережіть їх. І гибнуть в ваших снах крока тління, Торкнутись пальцями містичного піднебінння, Щоб відчути кожен тиск, від мого падіння, Я маю чути ваш сміх, кидайтеся камінням! Бийте по рукам, бийте ще сильніше, Я це зафарбую - у вигляді "раніше" Ті, хто вже пішов з цієї "ейфорії" Кажіть, що руки шовк, наче обгоріли! Той, хто сам тепер, втрачений, колишній Придбавши неба п'яту, тільки ось взлетівший! Очікуй неполадку, яскравий збій в ногах, Схоже проростуть у терніях сонях. Тут від людей тікати, або від холоду Тут, вибачте, кохати, як дилема ворогу. Буває - не потрібно дивитись в ополонку, Щоб дізнатись, що у квітах, бо я їв смородину...
2023-08-09 07:46:50
4
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16779
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2129