Смородина

Seras Mark #КЗП

Тут від людей тікати, або від холоду Ребра мої у квітах, я їв смородину. Хитався, тримав руки, вони вже сині Від чутливої довіри, рвіть - не бережіть їх. І гибнуть в ваших снах крока тління, Торкнутись пальцями містичного піднебінння, Щоб відчути кожен тиск, від мого падіння, Я маю чути ваш сміх, кидайтеся камінням! Бийте по рукам, бийте ще сильніше, Я це зафарбую - у вигляді "раніше" Ті, хто вже пішов з цієї "ейфорії" Кажіть, що руки шовк, наче обгоріли! Той, хто сам тепер, втрачений, колишній Придбавши неба п'яту, тільки ось взлетівший! Очікуй неполадку, яскравий збій в ногах, Схоже проростуть у терніях сонях. Тут від людей тікати, або від холоду Тут, вибачте, кохати, як дилема ворогу. Буває - не потрібно дивитись в ополонку, Щоб дізнатись, що у квітах, бо я їв смородину...

2023-08-09 07:46:50

Інші вірші поета

Едва ли остью Милість глибини Я без тебе Маленькій непокірливий рай

Інші поети

Demon

@Demon_One

Jojo Harl

@JojoHarl

Джеррит Коломан

@Jerrit_K

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15791

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5550