BURN
Сонета
А я далі дивитимусь на те, як ти гориш, І ловитиму кайф лиш від того, як лине тепло, Ти задушливий дим, ти попіл майбутній, облиш Язиками чіпляти моє вдало сховане тло. А я мовчки дивитимусь, і, можливо, піддамся тобі, І частинка тебе засвітить мою пітьму, Я забуду усе, й розчинюся у власній журбі, І розхристане полум'я ніжне також обійму. я пірну і втону Ти не зможеш мене схопити я зроблю бо люблю Лиш дозволь себе підпалити 🔥 ©SS
2020-04-12 19:03:39
0
0
Інші вірші поета
Love Експеліармус My page Сяйво
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1523
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
848