Світло в душі
Ми бачимо світло, бачимо подих, Останні корали у серці квітуть Як вірити в щастя, чи є в нас надія? Чи будемо в світлі у цьому тонуть? Ти знаєш що робиться в світі єдинім, Що кожна людина мусить згадать? Що люди не є в цьому світі твариннім Тими, хто в кохання піде поринать Я знаю, не можна перекласти словами Не можна й іншим про теє сказать Наш вік пройде тихо, легенько кроками, Нічого натомість не схоче віддать А люди й не знають, як краще зробити Як краще байдужість оцю подолать Нічого не роблячи можуть згубити Так, що й ніхто не буде карать У кожного є своє світло - надія Кожен завжди зможе раду тримать Тільки не треба баритись тоді, як Душу відкривши, себе проклинать.
2019-01-27 15:13:54
22
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Максим
Ну слушай, в моём списке появился ещё один автор тут, которого реально приятно и интересно читать! Супер! Такие мысли ... глубокие ...
Відповісти
2019-11-13 19:39:15
1
Стезі
@Максим спасибо большое😊😊, украинский понимаешь😂🤔?
Відповісти
2019-11-13 19:41:59
Подобається
Максим
@Стезі Нууу, читаю конечно очень смешно, но я с города Черновцы. Живу я правда там толтко годика 2 может чуть больше. Но понимаю украинский очень даже хорошо )))
Відповісти
2019-11-13 19:44:26
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11546
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4412