Світло в душі
Ми бачимо світло, бачимо подих, Останні корали у серці квітуть Як вірити в щастя, чи є в нас надія? Чи будемо в світлі у цьому тонуть? Ти знаєш що робиться в світі єдинім, Що кожна людина мусить згадать? Що люди не є в цьому світі твариннім Тими, хто в кохання піде поринать Я знаю, не можна перекласти словами Не можна й іншим про теє сказать Наш вік пройде тихо, легенько кроками, Нічого натомість не схоче віддать А люди й не знають, як краще зробити Як краще байдужість оцю подолать Нічого не роблячи можуть згубити Так, що й ніхто не буде карать У кожного є своє світло - надія Кожен завжди зможе раду тримать Тільки не треба баритись тоді, як Душу відкривши, себе проклинать.
2019-01-27 15:13:54
22
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Максим
Ну слушай, в моём списке появился ещё один автор тут, которого реально приятно и интересно читать! Супер! Такие мысли ... глубокие ...
Відповісти
2019-11-13 19:39:15
1
Стезі
@Максим спасибо большое😊😊, украинский понимаешь😂🤔?
Відповісти
2019-11-13 19:41:59
Подобається
Максим
@Стезі Нууу, читаю конечно очень смешно, но я с города Черновцы. Живу я правда там толтко годика 2 может чуть больше. Но понимаю украинский очень даже хорошо )))
Відповісти
2019-11-13 19:44:26
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4925
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5770