Пісня осені (Лунає пісня...)

Стезі

Лунає пісня, Тихо на душі. Що буди після? Гадаю все лише... Але ж це не важливо, Що буде зі мной далі. Я знаю, що, можливо, Не буду я в печалі. Лунає пісня, З собою забирає. Що буде після, Мені розповідає: Піду я за барвінком, Легенько нахилюся. Тендітним поцілунком Торкнуся й посміхнуся. Лунає пісня - Добре її чуть. Йде осінь пізня, Дощі її несуть. Вони співають гучно - Всі разом засинають Та позіхають вдячно, Вітри їх колискають. Лунає пісня, Ой, як вона лунає! Проте її не бійся, До тебе ж промовляє!

2020-04-28 13:16:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (14)

Стезі

@Кабинет Заядлых Писак #КЗП а я предоставлю художественный перевод собственного творения)))

Відповісти

2020-04-28 17:42:39

Деміра Рейн

Как по мне то офигенно.

Відповісти

2020-04-28 19:38:51

Стезі

@Деміра Рейн спасибо💕✨

Відповісти

2020-04-29 05:59:53

Подобається

Інші вірші поета

Світло в душі ЇСТІВНИК ПРИБОРІВ ФІЛЬКА It's smth new...

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Shanice Mitchell

@SHANICE_mitchell

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2493

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2605