Пісня осені (Лунає пісня...)

Стезі

Лунає пісня, Тихо на душі. Що буди після? Гадаю все лише... Але ж це не важливо, Що буде зі мной далі. Я знаю, що, можливо, Не буду я в печалі. Лунає пісня, З собою забирає. Що буде після, Мені розповідає: Піду я за барвінком, Легенько нахилюся. Тендітним поцілунком Торкнуся й посміхнуся. Лунає пісня - Добре її чуть. Йде осінь пізня, Дощі її несуть. Вони співають гучно - Всі разом засинають Та позіхають вдячно, Вітри їх колискають. Лунає пісня, Ой, як вона лунає! Проте її не бійся, До тебе ж промовляє!

2020-04-28 13:16:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (14)

Стезі

@Кабинет Заядлых Писак #КЗП а я предоставлю художественный перевод собственного творения)))

Відповісти

2020-04-28 17:42:39

Деміра Рейн

Как по мне то офигенно.

Відповісти

2020-04-28 19:38:51

Стезі

@Деміра Рейн спасибо💕✨

Відповісти

2020-04-29 05:59:53

Подобається

Інші вірші поета

Світло в душі It's smth new... ЇСТІВНИК ПРИБОРІВ ФІЛЬКА

Інші поети

Merlin911

@garovan321

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1515

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1877