Безодня
Ніколас Велес
Твоя душа така чорна Мене своєю темнотою обняла І в безодню затягла В світі мук і каяття Там править богиня моя Де лиш в темноті сплітаються серця Де соця світла вже нема Там де тишина і місячна журба Там знаю лиш мене чекає вона Там світла небесного нема І чорніші за сажу серця І по правді скажу я Страшна буде участь моя Коли на вогнищі згоратиме тіло і душа Тоді дізнаюсь я чого коштували мої слова Ну ось і все закінчилася гра Вітер розніс залишки костра А в моїй душі знову пустота Непроглядна тьма і залишки твого тепла. Що ти колись мені дала Знаю тебе нема і це лиш моя вина
2018-07-05 14:11:24
3
0
Інші вірші поета
Нехай почнеться гра! Пролог Герою "Твоє ім'я?" Бачуть
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3362
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16625