Любчик і Золота Повія
(18+)
Що я тут забув? Покривало насолоди, Що дах так тобі зірвало, Це мене сильно здивувало... О, чудо! Роки свою роль не зіграли. А ще подарунок ти лишив, Аромат молодості на покривалі, Сліди долоней на зап'ястях, Посинілий шарф на моїй шиї. А ще, чарівний подарунок, Що наче фейєрверк над Йокаґамою Розцвів на темному небі Ароматом весняного тюльпану, В міцних руках, що мене не відпускали, Дурмани маку мене огортали. Жінко, досить лірики, голова тріщить! Поясни мені, хто ти? Цієї ночі імен мені ти дав багато: Метелик Вітрильник Маака, А ще була я тим нестримної краси тюльпаном: Королева Ночі - прошептав, і ліф спав. Ти іронічно губи не криви, Консультувала папу я колись... Знімаючи з нього дорогі шовки, Консультувала як не впасти у гріхи. Та гріхи солодкі, наче незаймані жінки Як дороге вино чи старий коньяк. В твоїх очах я бачу своїєї лірики крах Старій повії ти не дав шанс З молодою плоттю пограти в свій кайф, Знаєш скільки років я чекала такий шанс. З повією в золоті я спав. Значить ось такий розклад? Так, розклад простий. І розкину ноги,тільки знову попроси Чому в рум'янці ти? Я ж їх досі не можу звести. Ну, любчику, невже в ночі у мене був не ти? А! покривало залиши, чекай нікуди не спіши, Розслабся, просто лежи, я усе зроблю Скільки років я провела під такими як ти... О, ти ж розумієш що маєтки не від добрив поросли. В моєму ліжку були і чоловіки, і жінки, Всі вони через мене пройшли, Будь ласкавий: нічого не кажи, Бо всі клієнти завжди маячню несли. Стій не йди, чому так усміхнувся ти? Знаєш, я ще прийду, Навряд тебе я уже відпущу, То гаразд, скоро я знов прийду І корону мальчику принесу. Хм...
Що я тут забув? Покривало насолоди, Що дах так тобі зірвало, Це мене сильно здивувало... О, чудо! Роки свою роль не зіграли. А ще подарунок ти лишив, Аромат молодості на покривалі, Сліди долоней на зап'ястях, Посинілий шарф на моїй шиї. А ще, чарівний подарунок, Що наче фейєрверк над Йокаґамою Розцвів на темному небі Ароматом весняного тюльпану, В міцних руках, що мене не відпускали, Дурмани маку мене огортали. Жінко, досить лірики, голова тріщить! Поясни мені, хто ти? Цієї ночі імен мені ти дав багато: Метелик Вітрильник Маака, А ще була я тим нестримної краси тюльпаном: Королева Ночі - прошептав, і ліф спав. Ти іронічно губи не криви, Консультувала папу я колись... Знімаючи з нього дорогі шовки, Консультувала як не впасти у гріхи. Та гріхи солодкі, наче незаймані жінки Як дороге вино чи старий коньяк. В твоїх очах я бачу своїєї лірики крах Старій повії ти не дав шанс З молодою плоттю пограти в свій кайф, Знаєш скільки років я чекала такий шанс. З повією в золоті я спав. Значить ось такий розклад? Так, розклад простий. І розкину ноги,тільки знову попроси Чому в рум'янці ти? Я ж їх досі не можу звести. Ну, любчику, невже в ночі у мене був не ти? А! покривало залиши, чекай нікуди не спіши, Розслабся, просто лежи, я усе зроблю Скільки років я провела під такими як ти... О, ти ж розумієш що маєтки не від добрив поросли. В моєму ліжку були і чоловіки, і жінки, Всі вони через мене пройшли, Будь ласкавий: нічого не кажи, Бо всі клієнти завжди маячню несли. Стій не йди, чому так усміхнувся ти? Знаєш, я ще прийду, Навряд тебе я уже відпущу, То гаразд, скоро я знов прийду І корону мальчику принесу. Хм...
2022-10-18 18:44:30
7
2