نَغمةُ وَدْق || مقتطفات
سلمى
أخطأ البستاني بقطفكَ فبكت كل العيونِ وتدلى الريحانُ ليحزنَ وتحزن كل الزهورِ موتكَ أمات الأيام وهيجَ كل الشجونِ - مرآة الشمس.
2020-10-05 14:32:54
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ho Ho
😭😭😭💛💛💛
Відповісти
2020-10-05 14:35:54
1
نهر الصفى
اوه😭💙
Відповісти
2020-10-05 14:52:09
1
IPretty
﷼♡.
Відповісти
2020-10-06 11:01:18
1
Інші вірші поета
كرسي متحرك على طريق الحياة . نَغمةُ وَدْق || مقتطفات كنتُ ومازلتُ..
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5575
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11411