Блог
Всі
Особисте
15.08.2019 тоді це писалось для того, хто згодом виявився недостойним...
_____________
Хочу бути поруч
Завжди
Кожну хвилину
Кожну секунду
Як би важко тобі не було.. я буду поруч, готова допомогти
Ти можеш говорити усе що думаєш
Я не піду, що б не сталось
Хочу лежати біля тебе вночі серед темних гір і відчувати твою руку в себе на талії
І мовчати... хочу щоб це була найдовша наша розмова, щоб до неї долучилось все, що нас оточуватиме
Дерева, сонні птахи, небо
Ми будем розглядати сузір’я, як відомі людству, так і власні, відомі тільки нам двом. Хочу тримати тебе за руку в найважчі моменти свого життя і чути біля вуха тихий шепіт ,,я з тобою,,
Хочу щоб ми були мрійниками серед всього цього сірого і жорстокого світу
Хочу щоб тільки ми двоє бачили в ньому прекрасне, особливе для нас
І попри свій неймовірний страх, хочу відчувати це тепло всередині, коли на екрані телефону висвітлюється таке вже рідне ,,солодких♥️,,
Хочу щоб ти став тією людиною, яка не зрадить і не покине, тією, якій я буду потрібна і на яку я зможу покластися
Хочу щоб ти став останнім, кого я люблю, єдиним, на кого дивлюсь закоханими очима. Якщо ти теж цього захочеш...
6
39
Різне
Після написання першої глави книжки настільки накрили емоції і спогади, що продовжувала писати другу і не могла зупинитись😹. Ні, книга не буде автобіографічною, але частково вона - це мій паралельний світ. Єдиний спойлер для наступних глав: почуттів буде багато, дуже багато. І я постараюсь зробити так, щоб вони пройшли через кожного.
Хотіла б дізнатись, чи зачепив вас початок і чи варто продовжувати?
Книги
Всі
Вірші
Всі
Глибина
Боюся піти у ті дні без душі
Де цар це самотність, розлука і біль
Тут просто блукає все чорне в мені
І все, що сховалось у серці на дні
•••
Боюся рефреном вернутись у даль
Де душать промовлені мною слова
Розбивши серця й дарувавши печаль
Не хочу, ця казка давно не нова...
2
0
371
***
Встанеш вранці, вийдеш з дому
Надворі так тихо, тільки сніг паде
Ти підеш, й не вернешся ніколи
А вона лиш тихо подушкИ складе...
***
Купиш каву, і подумаєш водночас
"Блін, а вона так любила лАте"
Захочеш повернутися до ночі
Та в серце не увійдеш знов "по блату"
***
Подумаєш: "бля, як її любив"
Спитай себе, навіщо ти покинув?
І на крихкі уламки серце їй розбив.
Ти зрозумій, таких кохають до загину...
3
0
305
Я більше не можу не гратись...
Я більше не можу не гратись в любов,
Так ніби нічого й не сталось між нами
Казав ти "люблю до безмежжя зірок"
Невже все і справді було, як цунамі?
***
Гарячі обійми і спалах в очах
Та пристрасна буря, що була між нами
Все так швидкоплинно покинуло нас
Невже все і справді було, мов цунамі?
6
0
387
