***

Sunblier_

Встанеш вранці, вийдеш з дому Надворі так тихо, тільки сніг паде Ти підеш, й не вернешся ніколи А вона лиш тихо подушкИ складе... *** Купиш каву, і подумаєш водночас "Блін, а вона так любила лАте" Захочеш повернутися до ночі Та в серце не увійдеш знов "по блату" *** Подумаєш: "бля, як її любив" Спитай себе, навіщо ти покинув? І на крихкі уламки серце їй розбив. Ти зрозумій, таких кохають до загину...

2020-04-12 21:50:48

Інші вірші поета

Скажи, навіщо... ❤️ Це була зима... Я більше не можу не гратись...

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

MARI

@marsikitsme

Світлана Іщук

@LanaIshch

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4798

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2112