Вірші
Всі
Душевний друг і вірний слуга, а можливо, трішечки більше
Вона - троянда самотня з шипами,
Він - поки що просто ніхто.
Знову ніч... І знову рана кровоточить сльозами,
На ранок же не відзеркалює скло.
Жорстокою й пустою ззовні стала вона - Такі вже реалії долі.
Остання частинка душі догора.
А людських нерозумних слів для неї вже доволі...
І заглянути всередину - вколишся сильно,
Тепер не підпустить ніколи.
Надто вже багато пішло,
Залишивши кожний проколи...
Підозру, образу, а може, ненависть...
Здавалося б, породили чутки.
Ворожа буря майже здійнялась,
Та по дорозі зустрілись серцеві скачки.
Його - власне, неприручене, серце,
Ніхто й ніколи цього б не зумів.
Її - владні, горді, лякаючі, очі,
... А він все зрозумів...
Хвилина мовчання,
Секунда погляду в душу,
З диким серцем змагання,
Між кохаю та проклятим мушу...
Не торкаючись просто відчув,
Ту далеко заховану серцевину.
З відстані в глибочінь зазирнув,
Побачивши справжню над серцем лавину.
***
Він рятує її, вона так само його,
Нарешті злилися дві долі в одно.
2
1
307
То все мої чортики.
🐤❣️Один, два, три -
Настала ніч...
Шість, шість, шість -
Де?*в*они виринають з пітьми...
Не обов'язково 😏 чорні вони
Безумство, шаленість.. моє,
Творча натхненність розум краде...
Відкрито-закрите, спокійно-скажене серце моє...
Комусь важко зрозуміти оце...
Мені ж душею підступно хитрити лице 😔
Дивно діє тиша на мізки...
Все разом одразу та нічого різко...
А хтось вже показує ріжки -
Попереду чекають підніжки...
А грати зі мною/моїми ой важко🤭
Хочеться те, хочеться то...
Та ну, хочу ніщо...
Грається отой, вийшов і той...
Спробуй домовиться - такий геморой...
"Та хто ж такою різною родиться? Оййй..."😒
Добре, тихе, сором'язливе, кажуть, воно...
Чи хитре, підступне, лихе ховає тамо...
Не з цього світу, мрійливе, живе, думає ото...
А потім, міркуючи, сміється з цього...
Внутрішнє, зовнішнє... Не сходиться - справжнє Воно🧐
Щось таке зараз твориться в моїй голові.
Сходиш з розуму чи їздять дахи...
Приходять, тікаючи, ідеї нові,
То тут я, уявляєш, невидимий маг...
Коли ж забере і пояснить "мене" курчато-птах?🤔🐥
3
3
297
Моя надія
Монітор, рука, олівець -
Моє каяття...
Тиша, без світла, самотність -
Тут, щастя є...
Зачинені двері, в навушниках пісня -
То йде боротьба...
Частинка серця, розбита душа -
Погане чи хороше помира?
Десь там, за закритим вікном, -
Люди себе тваринами "велича"
А тут знов -
Непізнана, невідома душа...
20-ть ролів та пляшка вина -
Сама, а хочеться чуда і трішки вина...
Вперше крутиться голова -
А розум дразниться: "Не зречешся мене, ха-ха"...
Тверезість гадала, а паморочення пише -
Таке все мóє життя...
Годину тому мрійливість гуляла, тепер же лунає далеко сльоза -
Що ж, мóє останнє буття...
Щось пишу, сама того не розумію -
Знову душа відлунням луна...
Дрібнички щастя, смішні велички проблем -
Моє повчання...поміж щілинки вікон порина...
Чужі думи, хіба вони людям-нелюдям потрібні?
Та може, засекречені підказки вони відгада...
В малюнках - щирі очі, у відео - історії подібні...
А тут - завуальовані слова...
Турки, росіяни, американці чи ми, українці, -
Хіба є тут різниця, га?
Бо більше нема - ОТОГО
А я все ж вірю, молюсь і надіюсь...
Може, може, а може, все ж є???
----
Оте... Справді людське
2
0
298
