Відкинутий воїн

Svora

З меча стікає кров густими рядами, бо був в ту ніч відвернутий твоїми словами. За віру свою навіки був проклятий богами, щоб битися в полі з тисячею мечами. Моє тіло від страху більше не тремтить, тремтіло від жаху у ту страшну мить. Глибока рана у грудях уже не болить, я замкнутий в місці де бій лиш шумить. Був відвернутий богинею кривавою й злою, цей жах не бачив за її неземною красою. Я тут так давно що забув зовнішність і твою і мою, скільки ж століть я тут б'юся з собою? Мій меч затупився, броня у вм'ятинах вся, по всюди розбризкана кров ворогів і моя. З грудей висунувся спис я вже мертвий лежу. Вхід у цей проклятий світ стережу. І наступний воїн який буде за мною, він замінить мене в цьому пеклі з тобою. Лиш коли він паде, стане моєю вільною душа, скільки ж таких тут померло як я?

2022-11-20 08:29:35

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Sergiy Komarov

Забагато квадратних рим на початку. Але в цілому непогано, навіть холодок пробрав з середини вірша:)

Відповісти

2022-11-20 10:41:37

2

Svora

@Sergiy Komarov Прийму до уваги. Дякую що не полінились коментар написати😁

Відповісти

2022-11-20 10:52:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2772

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16749