Тисяча душ
Svora
Нас тисяча була, ми ішли в бій проти демона злого. Кожен зброю стискав і простив навіть ворога свого. За обліком він страшніше змія слизького, навряд нам вистачить такого війська малого. У бою кожен з нас дуже люто кричав, демон збісився він рвав нас, рубав. Той - хто поранений кликав на поміч, ридав. Змій у цей час людей зубами розтерзав. Тіла розкидані по полю, демон страшну магію творив. Глянув в мою сторону на мені мітку створив. Я лиш подумав "за що це мені", тепер ця тисяча душ в одній моїй голові. Так хто я тепер, воїн військ сатани? Чи творитиму жах який творять вони? Видно у небі прогоріла зоря, тепер мені не підвладна навіть воля моя.
2022-11-24 20:56:36
8
0
Інші вірші поета
Відкинутий воїн Чужа сила
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1414