Тисяча душ
Нас тисяча була, ми ішли в бій проти демона злого. Кожен зброю стискав і простив навіть ворога свого. За обліком він страшніше змія слизького, навряд нам вистачить такого війська малого. У бою кожен з нас дуже люто кричав, демон збісився він рвав нас, рубав. Той - хто поранений кликав на поміч, ридав. Змій у цей час людей зубами розтерзав. Тіла розкидані по полю, демон страшну магію творив. Глянув в мою сторону на мені мітку створив. Я лиш подумав "за що це мені", тепер ця тисяча душ в одній моїй голові. Так хто я тепер, воїн військ сатани? Чи творитиму жах який творять вони? Видно у небі прогоріла зоря, тепер мені не підвладна навіть воля моя.
2022-11-24 20:56:36
8
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3115
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5242