Тисяча душ
Svora
Нас тисяча була, ми ішли в бій проти демона злого. Кожен зброю стискав і простив навіть ворога свого. За обліком він страшніше змія слизького, навряд нам вистачить такого війська малого. У бою кожен з нас дуже люто кричав, демон збісився він рвав нас, рубав. Той - хто поранений кликав на поміч, ридав. Змій у цей час людей зубами розтерзав. Тіла розкидані по полю, демон страшну магію творив. Глянув в мою сторону на мені мітку створив. Я лиш подумав "за що це мені", тепер ця тисяча душ в одній моїй голові. Так хто я тепер, воїн військ сатани? Чи творитиму жах який творять вони? Видно у небі прогоріла зоря, тепер мені не підвладна навіть воля моя.
2022-11-24 20:56:36
8
0
Інші вірші поета
Відкинутий воїн Чужа сила
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3626
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12155