Холод

Святослава Небожина

Я ніби то п'яна своїми думками. Такі гострі зорі над небесами, Такий гострий місяць над нами сяє, І навіть слова дуже гострі місцями. Все гостре і сніг, і долоня твоя. Я бачу тепер, що раніш не могла. Я бачу цей іній як білий ліхтар, Бачу як у нас мерзне поштар. Крізь тебе я бачу іноді зорі, Місто яке незграбне доволі. Я чую вітер - не твої слова, Немов хуртовина мене замела. Я бачу більше, не тільки сліди, Я бачу холод, що йде по Землі. 08.12.13

2018-01-26 09:11:35

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Святослава Небожина

@Катерина Данилевська эмоции-это лучший подарок для автора)

Відповісти

2018-01-26 09:59:46

1

Катерина Данилевська

@Святослава Небожина Донесла посыл. Замечательно)

Відповісти

2018-01-26 10:04:11

1

Святослава Небожина

@Катерина Данилевська спасибо))

Відповісти

2018-01-26 10:04:28

1

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1810

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1970