Холод

Святослава Небожина

Я ніби то п'яна своїми думками. Такі гострі зорі над небесами, Такий гострий місяць над нами сяє, І навіть слова дуже гострі місцями. Все гостре і сніг, і долоня твоя. Я бачу тепер, що раніш не могла. Я бачу цей іній як білий ліхтар, Бачу як у нас мерзне поштар. Крізь тебе я бачу іноді зорі, Місто яке незграбне доволі. Я чую вітер - не твої слова, Немов хуртовина мене замела. Я бачу більше, не тільки сліди, Я бачу холод, що йде по Землі. 08.12.13

2018-01-26 09:11:35

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Святослава Небожина

@Катерина Данилевська эмоции-это лучший подарок для автора)

Відповісти

2018-01-26 09:59:46

1

Катерина Данилевська

@Святослава Небожина Донесла посыл. Замечательно)

Відповісти

2018-01-26 10:04:11

1

Святослава Небожина

@Катерина Данилевська спасибо))

Відповісти

2018-01-26 10:04:28

1

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1563

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1451