Вірші
Холод
Я ніби то п'яна своїми думками.
Такі гострі зорі над небесами,
Такий гострий місяць над нами сяє,
І навіть слова дуже гострі місцями.
Все гостре і сніг, і долоня твоя.
Я бачу тепер, що раніш не могла.
Я бачу цей іній як білий ліхтар,
Бачу як у нас мерзне поштар.
Крізь тебе я бачу іноді зорі,
Місто яке незграбне доволі.
Я чую вітер - не твої слова,
Немов хуртовина мене замела.
Я бачу більше, не тільки сліди,
Я бачу холод, що йде по Землі.
08.12.13
7
4
624
Червоний місяць
Колись була зоря на небі,
Що закохалась у місяць веселий.
Він танцював, він форму міняв,
Він з розуму зводив і залишав.
Вона вірила тільки в одне,
Що колись у його обійми впаде,
Він побачить її, він відчує її,
Він скаже ці слова головні.
Зоря так любила і так вірила,
Що собою усе засвітила.
Вона стала велика й червона,
Бо була уся із любові.
І небо не витримало, відпустило,
Заплакало, бо колись теж так любило.
Зоря летіла, летіла, кричала,
А місяць бачив її і мовчав.
Впала зоря та померла з любов'ю,
Сьогодні місяць засяяв кров'ю.
08.12.13
9
1
900
