Вірші
Забуття
Де ходиш в сні
Згадай
На смертному одрі
І ввічливо ковтнувши
Всі прокльони
Ставай на ешафот
Хай біси грають
твоєю головою
А тілом насолодяться щурі
Хто ти
Забудуть всі навколо
Як у ві сні життя усе пройде
1
0
234
Плач
Моє серце зупиняють
Твої подихи надривні
Це все я у цьому винна
І на сповіді мені
Подали б у руки камінь
Та на грудях він лежить
Вже аж років зо п'ять
Під водою дуже легко
Дно до себе кличе
Мої губи не кричать
Очі завжди плачуть
Ти ненавидиш цю воду
А я радо вмиюсь
Може стане легше
Хоч на день чи тиждень
Та твої ридання
Знову повертають
Камінь той нагрудний
Що щоночі топить
5
0
286
Звір
Звір тихо сидить собі всередині
Не чекаючи підкупу
Тихо гарчить
Ти погладь його ніжно
Кістки білосніжні
І кричи
Ледь втративши кров
У темному лісі
Його ти зустріла
Серед пахощів мідних
Він безгрішно лежить
Ти йди обережно
Ступай легко й бентежно
Переступаючи крихкість гілок
Від говору жвавого тримайся подалі
Стежки оминай
І купини криваві
Щовечір вони оживуть
Ти щосили біжи
Доки втративши кров
Ти кістки свої не оголиш.
5
0
271
Крила
Звуки тисячі крил
І з неба падає пір'я
На землі ти дивишся ввись
А з хмар не бачиш нічого
У легенях немає повітря
І горло здушує спазм
Ти летиш поміж хмар
До сирої землі
Наче куля наповнена кров'ю
Ти у гарних пейзажах
Перед тим побуваєш
Ну а потім
Розпластано ляжеш в землі
Зламані крила
Ти піднімешся раптом
Сліпий і поламаний
Боже
5
0
249
