Звір

Tatiya

Звір тихо сидить собі всередині Не чекаючи підкупу Тихо гарчить Ти погладь його ніжно Кістки білосніжні І кричи Ледь втративши кров У темному лісі Його ти зустріла Серед пахощів мідних Він безгрішно лежить Ти йди обережно Ступай легко й бентежно Переступаючи крихкість гілок Від говору жвавого тримайся подалі Стежки оминай І купини криваві Щовечір вони оживуть Ти щосили біжи Доки втративши кров Ти кістки свої не оголиш.

2021-04-27 19:38:30

Інші вірші поета

Плач Забуття Крила

Інші поети

Твой человечек

@lania

MaggieB

@MaggieB

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1985

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2047