Звір
Tatiya
Звір тихо сидить собі всередині Не чекаючи підкупу Тихо гарчить Ти погладь його ніжно Кістки білосніжні І кричи Ледь втративши кров У темному лісі Його ти зустріла Серед пахощів мідних Він безгрішно лежить Ти йди обережно Ступай легко й бентежно Переступаючи крихкість гілок Від говору жвавого тримайся подалі Стежки оминай І купини криваві Щовечір вони оживуть Ти щосили біжи Доки втративши кров Ти кістки свої не оголиш.
2021-04-27 19:38:30
5
0
Інші вірші поета
Плач Крила Забуття
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9215
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2673