Така вже зима

Тетяна

Дивлюсь, я, із вікна, А на вулицю прийшла: “Чи то – зима? Чи то – весна?” Підсніжник, хоче зацвісти, Але ж погода каже: “Ні!” То сніг іде, то дощ, То знову, вже – мороз! Трава не дуже пожовтіла, Бо морозець, тай не щипав. А в небі лебеді летіли, Що залишились зимувать. Така, то, вже зима, До нас тепер прийшла. Ні тепла, ні холодна, Ну що ж, така – Вона!

2021-12-18 16:20:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Angil_love

😂И вправду весна или зима?Но очень дивную картину описали👏

Відповісти

2022-01-13 08:54:23

Подобається

Тетяна

@Angil_love Это стихотворение я написала в феврале 2020 года. В то время у нас была вот такая дивная погода. Большое спасибо за отзыв.

Відповісти

2022-01-13 15:02:31

Подобається

Тетяна

Дякую)

Відповісти

2022-01-16 16:27:06

Подобається

Інші вірші поета

Кури Моя киця Важке сучасне життя Весна перемагає

Інші поети

Charlie

@CharliePage

Hell_ga

@Hell_ga

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1935

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1969