Така вже зима
Тетяна
Дивлюсь, я, із вікна, А на вулицю прийшла: “Чи то – зима? Чи то – весна?” Підсніжник, хоче зацвісти, Але ж погода каже: “Ні!” То сніг іде, то дощ, То знову, вже – мороз! Трава не дуже пожовтіла, Бо морозець, тай не щипав. А в небі лебеді летіли, Що залишились зимувать. Така, то, вже зима, До нас тепер прийшла. Ні тепла, ні холодна, Ну що ж, така – Вона!
2021-12-18 16:20:52
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Angil_love
😂И вправду весна или зима?Но очень дивную картину описали👏
Відповісти
2022-01-13 08:54:23
Подобається
Тетяна
@Angil_love Это стихотворение я написала в феврале 2020 года. В то время у нас была вот такая дивная погода. Большое спасибо за отзыв.
Відповісти
2022-01-13 15:02:31
Подобається
Тетяна
Дякую)
Відповісти
2022-01-16 16:27:06
Подобається
Інші вірші поета
Жовта хризантема Журба Зима Білка біля мого дому
Інші поети
Alis Tulupa
@alis_tulupa
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242