Така вже зима
Тетяна
Дивлюсь, я, із вікна, А на вулицю прийшла: “Чи то – зима? Чи то – весна?” Підсніжник, хоче зацвісти, Але ж погода каже: “Ні!” То сніг іде, то дощ, То знову, вже – мороз! Трава не дуже пожовтіла, Бо морозець, тай не щипав. А в небі лебеді летіли, Що залишились зимувать. Така, то, вже зима, До нас тепер прийшла. Ні тепла, ні холодна, Ну що ж, така – Вона!
2021-12-18 16:20:52
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Angil_love
😂И вправду весна или зима?Но очень дивную картину описали👏
Відповісти
2022-01-13 08:54:23
Подобається
Тетяна
@Angil_love Это стихотворение я написала в феврале 2020 года. В то время у нас была вот такая дивная погода. Большое спасибо за отзыв.
Відповісти
2022-01-13 15:02:31
Подобається
Тетяна
Дякую)
Відповісти
2022-01-16 16:27:06
Подобається
Інші вірші поета
Вітер - вітерець Квіти у моїм саду Журба Зима
Інші поети
Merees Nero
@Merees_Nero
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1558
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593