Тетяна
@Tetyana1
Мої вірші, такі ж, як я – прості.
Вірші Всі
Моя розмова про Україну
Я по вулиці іду, До сніжинок говорю: "Ви, літаєте високо, І все бачите навколо!" Полетіть в "оту країну", Й принесіть нам звістку Миру! Щоби, люди, не страждали, Й більше сліз не проливали! Бо, сама, я, гірко плачу, Болить, мені, від печалі: За дітей, за матір рідну, І за Україну — милу! Перестаньте, "ви, мужлани", Нашу Неньку — турбувати! Дайте, нам, в добрі зростати, І у Мирі — процвітати! Ви, сніжинки — чуйте, І мене — почуйте. Я, так дуже хочу, Щоб жилось красиво, Нам, в Україні нашій рідній, А не на чужій — чужині!
9
0
270
Похмурий день з дощем та снігом
Дощ із снігом йде, Сумно стало вже. Зовсім радості нема, Десь поділася – вона! Вітер віє і гуде, І додолу гілля гне. Де - не - де, пташки літають, Та й неголосно – співають! Скрізь калюжі, по - дорозі, Обминаємо, ми, знову. Що ж це, за погода? Цілий день, така – негода!
6
1
318
Моя киця
Кицю, моя, кицю! Встала, ти, раненько! Розбудила мене, Тай пішла швиденько! Бігаєш, стрибаєш, Ти ж, моя маленька! Нявкаєш, муркочеш, Бо, так їсти просиш. А коли поїла, Лапки, ти, помила. Бо така, ти, киця, Вже — не вередлива! Кицю, моя, кицю! Появилася із лісу! Де, тебе, залишили, Ті — лихії люди! Злі, підступні, хитрі, Є, кругом — такі! Вони себе, тільки, люблять, А на інших — все одно! Кицю, моя, кицю! Не сумуй, маленька! Ми подбаємо про тебе, Ти ж, така — гарненька!
7
1
307