Чорнобривці
Тетяна
Чорнобривці – жовті квіти, Зацвіли – рядочком. І травиця, зелененька, Вкрила – їх листочки. Котик, лапками ступає, По отій, травичці. І тихенько поглядає, На ті – чорнобривці. Чорнобривці, наче – зорі, Світяться на сонці. І до котика, малого, Посміхаються – з листочків.
2021-07-19 12:57:00
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oleg Kotenko
Чудовий вірш!
Відповісти
2021-08-03 13:13:18
Подобається
Тетяна
@Oleg Kotenko Від щирого серця дякую!
Відповісти
2021-08-03 16:20:53
Подобається
Інші вірші поета
Сніжні зими Білка біля мого дому Жовта хризантема Зима
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1506
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1639