Тьмяне Світло
TheCoalwalker
Не вийшло нічого Нехай сьогодні. Тікай з безодні Рятуйся знову. В людських очах Зневіра, пітьма. Знайди свій шлях Не вір у страх. Навколо темрява Вбиває світло. Усі озлобились, Похмуре дійство. Та не на вулицях Злам. У головах Бедлам. В домівках Пустка. У душах згусток Тьмяного світла. Ти віриш: Вийде щось От би сьогодні. Лишаєшся в безодні Всіх рятувати знову.
2020-12-22 19:03:31
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
TheCoalwalker
Дякую 😊
Відповісти
2020-12-25 14:33:24
Подобається
Akeldama
Можу тільки доєднатися до попереднього коментаря. Дійсно незвичайний та цікавий вірш.
Відповісти
2021-01-02 09:05:38
1
TheCoalwalker
@ Akeldama Дуже дякую. Приємно це чути.
Відповісти
2021-01-06 23:32:16
1
Інші вірші поета
The year is gone. Again Угода Користування
Інші поети
Veilka
@Docthespacerock
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12301
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6381