Тьмяне Світло
Не вийшло нічого Нехай сьогодні. Тікай з безодні Рятуйся знову. В людських очах Зневіра, пітьма. Знайди свій шлях Не вір у страх. Навколо темрява Вбиває світло. Усі озлобились, Похмуре дійство. Та не на вулицях Злам. У головах Бедлам. В домівках Пустка. У душах згусток Тьмяного світла. Ти віриш: Вийде щось От би сьогодні. Лишаєшся в безодні Всіх рятувати знову.
2020-12-22 19:03:31
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
TheCoalwalker
Дякую 😊
Відповісти
2020-12-25 14:33:24
Подобається
Akeldama
Можу тільки доєднатися до попереднього коментаря. Дійсно незвичайний та цікавий вірш.
Відповісти
2021-01-02 09:05:38
1
TheCoalwalker
@ Akeldama Дуже дякую. Приємно це чути.
Відповісти
2021-01-06 23:32:16
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1980
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2605