The Hallucinations
I breathe, I feel, the home of my land, Like the joy of the squirrels with the berries of tender rays. Away from the barks, I shine along the needs of my sands, Like a dream never nourished till the end of the ocean's bay. I see the dawn with the scream of woes. Ah! Never sensed the joy of a laugh, Away from the way of my hopes. Never felt the feel of a fruit's kernel - So sweet and with a polished taste of naught. As my memory haunts the ruins - Of all the jolly smiles of my present vows, I get the mirage of gathering clouds, Drifting towards the end of my woes.
2018-08-17 13:53:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4073
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12347