Загадка чарівна

Lady Laura

Серце так плаче і злиться Очі обливаються кров'ю Дівчинка тихенько кличе Свою надію одну Ллється весняний дощ Похмурі хмари пливуть Дівчинка біла мов стеля Нерухома сидить Важко дивитись на неї Очі втрачені надії Мов склянки золотії Розбиті вщент Сидить вона одна В кімнаті пустоти І котиться сльоза Остання її сльоза І хто не знає Що сльози дівочі не прості Вони ж дорожчі за діамант І за сонце ясне І хто б то знав За що страждає Ця леді молода Вона ж подібна сонцю Колись була така Її очі як ніч глибока Тонути можна в них Таємна мов загадка Солодка мов шоколадка Любов вбиває нас І вбив її так само Принц один такий Нарцис дурний Знайте мої любі Не любов вбиває нас А людина не знаюча її Сили великої любові Загадки такої чарівної

2020-05-18 13:46:38

Інші вірші поета

Це правда... Ти щастя... Гра була довга Люблю...

Інші поети

tata

@tata4u

11:11

@light_blue

Maria

@mariya_zholkevska

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2391

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2298