Загадка чарівна
Серце так плаче і злиться Очі обливаються кров'ю Дівчинка тихенько кличе Свою надію одну Ллється весняний дощ Похмурі хмари пливуть Дівчинка біла мов стеля Нерухома сидить Важко дивитись на неї Очі втрачені надії Мов склянки золотії Розбиті вщент Сидить вона одна В кімнаті пустоти І котиться сльоза Остання її сльоза І хто не знає Що сльози дівочі не прості Вони ж дорожчі за діамант І за сонце ясне І хто б то знав За що страждає Ця леді молода Вона ж подібна сонцю Колись була така Її очі як ніч глибока Тонути можна в них Таємна мов загадка Солодка мов шоколадка Любов вбиває нас І вбив її так само Принц один такий Нарцис дурний Знайте мої любі Не любов вбиває нас А людина не знаюча її Сили великої любові Загадки такої чарівної
2020-05-18 13:46:38
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3165
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3684