Спитаєш і скажу
Пройде час, і спитаєш як жила?
Скажу, що дивом я лишилася жива.
Сива стала, снігом вкрита голова,
Бо пекельна тоді точилася війна.
Спитаєш, що боліло найсильніше?
Чи вже було схоже щось раніше?
Скажу, що болючіше немає на землі,
Ніж, коли мале дитя лежить в труні.
Тоді від болю часом плачуть небеса
і дощем вкривається вся земля
Степи, лани, гори і всі зеленії ліса
І лиш біль лунає в піснях солов'я
Спитаєш чи ще здригаються серця
За тих, кого оберігає вже земля
Скажу, що рана в серці ще жива
І біль той не лікують вже слова
2023-07-11 07:24:40
6
0