Подаруй нам Господи життя

Анна Топтун

Крізь подих світла і добра. Подаруй нам Господи життя, де панує мир, а не війна, І щастям були б наповнені серця. Подаруй нам Господи життя, Де знов до нас прийшла б Весна, Розквітла б тоді на березі Дніпра Червона калина, гарна й запашна. Дощем, щоб вмилася земля. Навіки щезли сльози у дитя, Яке колись ховалось в укриття, Щоб зберегти своє мале життя . Де свої пісні співали б солов'ї І повернулися назад всі журавлі. Додому, до рідної, коханої землі. Прошу, щоб всі повернулися живі.

2022-11-30 01:32:30

Інші вірші поета

Молитва до Бога Коли здається... Душі Народе мій!

Інші поети

marshall 1327

@marshall_1327

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13180

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12271