Анна Топтун
@Toptun_Anna
Пишу от души и то, что чувствую. Иногда, чтобы найти ответы, а иногда, чтобы спастись
Вірші
Темні часи
Ви десь там далеко в пітьмі. Біль і страждання цієї війни. Сльози змарнілої навіки душі. Тіні тих, хто ходив по землі. Загублені на початку весни Тепер блукаєте в полі самі. Загиблі у муках України сини Приходите тепер лиш уві сні. Надія хай лине і щасливі думки Наповнюють куточки твоєї душі Віра у перемогу живе в ці часи І про мир на Богом даній землі. Там, де вже не співають птахи. Там, де ніхто не радіє весні. Хай посилиться віра там назавжди, Що скоро мирні настануть часи.
4
0
96
Проклята зима
Слізьми омита вся земля. До небес здіймається душа. Завжди панує тут тепер зима. Вже Богом проклята війна. Бо невинних зупинилися серця, Коли в наш дім постукала біда І в боротьбі закінчилось їх життя. Їх назавжди вже забрали небеса. І сльози ллються без кінця, Бо поруч коханих вже нема. Цих ран, незагоять вже слова І біль невчухне, поки йде війна. Лиш про одне молю я небеса, Щоб закінчилась вже ця війна. І ми змогли почати все з нуля, А перемога зігріла наші всі серця
3
0
142
Що таке кохання
Господи, скажи, що таке кохання? Чи то щастя, чи то страждання? Все життя одну людину лиш чекати, Щоб щасливою навіки стати Надію мені боюсь все не плекати, Що зможу колись закоханою стати. За обрій поруч з ним щодня літати Та про кохання один одному співати. Боюсь не зможу себе я показати, І своє серце комусь подарувати. Радіти, бо поруч з ним моє життя І воєдино вже об'єднані серця. Ці рядки лунають там де я одна, І де навік захована моя душа. Боюсь одного дня зрозумію я, Що в цьому світі лишилася сама.
4
0
110
Дива
Таємниці світла. Таємниці добра. Заховані там десь в окопах життя. Там хлопці звичайні творять дива Краще ніж міфічні істоти і божества. Ті воїни там щодня рятують життя І спокійно вони йдуть в майбуття. Страху не мають, в них чиста душа. Вони на землі тихо творять дива. Там в окопах в них мерзне рука, Але сміливо вони натискають курка, Бо після зими знову почнеться весна. Не здаються вони. В них надія жива. День за днем, вони творять дива. Їх там рятують звичайні слова. Буде вільна наша рідна земля Почнеться нарешті мирне життя.
3
0
86
Поки в полі грім
Поки в полі грім. Боже будь із ним, Поки серце б'ється, хай він не здається Хай співає він. Хай співає гімн. Встане Україна і йóму посміхнеться. Поки в полі він там, де сніг і буревій. Там, де чує бій просто звідусіль. Там, де немає він тих спокійних снів І навкруги лунає побратимів біль Боже я прошу просто будь із ним Там, де він в бою захищає дім. Просто будь із ним поки в полі бій, Щоб почути зміг переможний дзвін. Боже будь із ним, щоб побачив він, Як йдуть вороги з нашої землі. Вклониться йому ненька Україна. Розцвіте на світі наша Батьківщина.
5
0
106
Птахи
В блакитному небі співають пісні Різні яскраві та барвисті птахи Вони піснею зустрічають нас навесні Людські вони щодня бачать гріхи Крізь полум'я й дим літають птахи З неба за жахом спостерігають вони На крилах несуть до героїв листи Крізь гори й лани, та крізь сяйво води Забирають з собою ці білі птахи Всю біль, що тепер панує на цій землі. В пустелі вони ховать наші страхи Щодня до Бога несуть наші всі молитви І вдень, і вночі нас захищають птахи Від тих,хто смерть несуть на всі ці світи Тих, хто війну розпочав посеред зими Підло вночі до нас на танку прийшли.
4
0
126
Коли здається...
Коли здається, що то вже назавжди. Коли від біди сховатись немає куди. Серце тремтить і нікуди вже не піти. Ти згадай, як навесні співають птахи. Як до неба швидко злітають вони, На крилах несучі наші всі молитви. Коли здається що всі згасли надії, І у пеклі війни згоріли всі твої мрії. Згадай, як дзвінко сміються діти твої Сьогодні, завтра, і через всі ці роки Ми пам'ятати маємо тих, хто на небі. Хто душі свої лишили на цій війні. Коли здається, що слова непотрібні. Ти вір, що всесильні насправді вони. Проведуть нас крізь шлях цей важкий, Крізь біль по цій кров'ю вкритій землі. Врятують і тих, хто дітей ховав в укриттях. І напевне зможуть їх врятувати життя.
3
0
164
Вогонь
Вогонь ще палає. Вогонь ще не згас. Вогонь нам співає. Співає про нас. Про свободу надій і силу чудес, Коли за вікном лиш біль і стрес. Вогонь, що у серці. Вогонь назавжди. Він нас рятує від страшної орди, Що прийшла, принесла всім нам біди, Тяжкі на серці навіки лишивши сліди. Вогонь без краю і без якоїсь мети. Завжди там, де треба світла вогні. В час, коли темрява накрила всі сни Його берегти треба в страшні ці дні Вогонь не шукає нічиїх координат Там, де в полі лежить тихо солдат Принесе рідний лиш йому аромат Та згадку далеку про рідний край
1
0
112
Діти війни
Діти війни. Загиблі вони. Зруйновані душі посеред пітьми. Горе принесли криваві вітри. Жорстокі прийшли до нас вороги. Діти невинні в пеклі війни. Символ надії і нашої боротьби. Силу безмежну мають вони. Щиро на фронт воїнам пишуть листи. Діти війни не радіють весні І не співають більше щасливі пісні. Не бачили вони кольори восени, Які щодня повсюди навколо були. Діти невинні посеред пітьми, Жаху і болю цієї страшної війни, Втративши домівки свої у воді, Відчули горе і біль ще такі молоді.
4
2
220
Спитаєш і скажу
Пройде час, і спитаєш як жила? Скажу, що дивом я лишилася жива. Сива стала, снігом вкрита голова, Бо пекельна тоді точилася війна. Спитаєш, що боліло найсильніше? Чи вже було схоже щось раніше? Скажу, що болючіше немає на землі, Ніж, коли мале дитя лежить в труні. Тоді від болю часом плачуть небеса і дощем вкривається вся земля Степи, лани, гори і всі зеленії ліса І лиш біль лунає в піснях солов'я Спитаєш чи ще здригаються серця За тих, кого оберігає вже земля Скажу, що рана в серці ще жива І біль той не лікують вже слова
7
0
209
Душі
Тихий шепіт швидко стих, І на землі немає більше тих, Хто ходив, співав і так любив. Щастя дарував і просто жив. Душі відірвались назавжди, Туди де з-під ніг пішла земля, І не можна було вже уникнути біди, Бо душі вже свої покинули тіла. В полях, де назад немає вороття. Назавжди тут для них тепер зима. В героїв цих війна забрала їх життя. Полетять туди, де нічого вже нема. Там, де випалена в попіл їх душа. Тих, кого з нами більше вже нема. І на світлині посмішка така жива. Там, де до землі пішла вже їх труна
5
0
152
А він там десь...
А він там десь на лінії фронту. Десь там за тим горизонтом, Де місто вважалося портом, А нині пишуть вірші про помсту. А він там десь, де з неба ракети, Де не встигають збирати букети, Де вороги стріляють із градів І лиш чути свист від снарядів. А він мріє матір свою обійняти, Почути сміх свого немовляти, А чує там лиш курок автомату Та як десь там кидають гранату А він там десь на лінії фронту За Україну тримає там варту Знає, на нього вдома матір чекає Захисту для нього у Бога благає
6
0
238
Стомлені очі
Кожного дня і кожної ночі Я ваші бачу стомлені очі. Воїни живуть в полі пшениці Там край села біля криниці. Бачать смерть кожної днини. Там на кожному кроці могили. Там грім над головами лунає. Він звідусіль. Він не минає. Грім там лунає щодня і щоночі Сну не бачать ті стомлені очі. Не мають перерви воїни там. Вони за нас ризикують життям. Там повсюди минулого тіні Дарують силу цілій країні А воїни нині бачать події Які щодня руйнують надії Герої бачать всі ті жахи війни Про які колись розповідали діди Захист дарують і свободу родині Дякую щиро вам. Слава Україні!
4
2
201
Тривога
Тривога тепер в наших серцях Там біль та неймовірний  страх За тих, хто нас захищає в полях За тих, хто приходить у снах. Цінувати  своє навчились життя, Коли під сирену біжим в укриття. Зрозуміли, що є існування мета Після війни відбудувати міста Інколи буває пробігає думка одна, Що тій війні немає ані краю, ані кінця. Проте в сильних серцях надія жива, Що мир повернеться в наше життя. Коли пролунає остання з війни новина І усвідомим, що остання тривога була. Почує весь світ, що Україна Перемогла. Святкувати почнем. Закінчилась війна.
5
0
176
Козаків голоси
Запорізьких козаків голоси Линуть до нас крізь віки. Крізь каплі вранішьої роси Та ті неймовірні далекі зірки, Що будують чумацькі шляхи І в чистоті тримають думки. Запорізьких козаків голоси Говорять про всі жахи війни. Про тих, хто захищав всі ці ліси Та як тікали з них вороги, Коли зустрічали їх тут козаки Під небом блакитним біля ріки Ми їх нащадки і справжні козаки Живемо тут з часів Київської Русі На цій Богом даній щасливій землі Тепер в бою захищаємо русло ріки Та пам'ятаємо козаків голоси Крізь всі ці жахливі буремні віки
2
0
158
Символи болю
Драмтеатру зруйновані стіни Дороги навколо з надписом Діти Не забудем страшні ті хвилини Коли він перетворився в руїни Зруйнований дім в центрі Дніпра. Там під завалами померла сім'я, Лиш дитина лишилась жива Тепер вона в цілому світі одна. Символом горя стала дівчина та, Яка в метро на руках тримала дитя Така спокіна, сильна і мовчазна, Коли та ракета страждання несла. Коли лишились тисячі без житла І в будинках нема світла й тепла А в серцях палає лиш мрія одна Щоб залишила нас нарешті війна
4
0
290
Новини
Як же я боюсь читати новини. Від кожної вже здригаюсь світлини. Боюсь побачити матір біля могили, Яка на небо проводжає тіло дитини. Страшно чути про зруйновані мрії Та людей, які у підвалі днями сиділи, Поступового втрачали крихти надії До порятунку рахували хвилини. Боюсь жахливі ті читати новини, Де можу побачити сльози дівчини, Яка молиться Богу, кожної днини За мир і свободу на землі України, Де воїни світла на кордоні країни А янголи з неба даруюють їм сили Для боротьби за мир Батьківщини Та за пронизані свободою схили Топтун Анна, 26.04.23
4
0
90
Струна
Там жовті неймовірні поля, І враннішня весіння роса Там пшеницею вкрита земля, Неземні аромати дарують ліса. Там гори й лани,  сині небеса. Велич живе на схилах Дніпра. Нам дарована Богом краса, Наповнена вся світлом добра. І вночі, і вдень радіє душа, Яка читає рядки з Кобзаря, Коли все тремтить від вірша, А над головою сяє яскрава зоря. Білі крила несуть журавля В далечінь рятувати життя, В час коли за порогом війна Про біль світу співає струна. Так хочеться звичайні дива, Щоб вже Україна Перемогла, Щоб почалися спокійні жнива, І, щоб прийшла мирна пора
6
0
130
На хвилях Дніпра
Десь там на хвилях Дніпра, Де народжується його течія Швидко росте там надія моя На близьку перемогу добра. Воїни світла на своїх плечах Віру несуть у всі наші края. Крізь холод і біль на кораблях В скривавлених дитячих руках. Їх сила живе в звичайних словах, Які оспівує світ у своїх піснях. Слава Україні на їхніх вустах, А любов до країни в їхніх серцях. Посмішка сильна, віра нестримна, Несеться вона на хвилях Дніпра, Бо скоро прийде щаслива пора, Нарешті закінчиться наша війна.
4
0
207
Щастя в руках
Пшеничні поля, чарівна земля. Краса неймовірна простого села. Вранці так гарно майоріє роса. Природа щаслива. Дякую небеса. Тепер кров'ю залиті всі наші ліса, Не літає там більше чорна оса, Не чутно там й пісень солов'я, Яку так давно вже чекає сім'я, Яка стільки днів в окупації жила. Так непомітно, в ямі там біля села. Від болю там ледь не померло дитя, І давно зіпсоване було їхнє взуття. Там наповнені нестримного болю. Сиділи у ямі та співали пісні волю, Свободу і тяжку ту козацькую долю Весь страх вони заховали в тополю Але на світанку допомога прийшла Гордо жінка український прапор несла Так ніжно, мов тримала щастя в руках Ніби бачила вже це в рідних очах
6
0
175
Кат
Тихо шепоче хтось із народу Що час вже набити путіну морду Спокійно занурити руки у воду Та гарненько туди  насипати соду Щоб не заразитись нічим від сусіда Хто ж знає того божевільного діда Що ж воно курить там до обіду, Та що підсовують тому інваліду. А подивившись на ту всю картину, Прочитати з Тараса Бульби частину Про те як від батька дісталося сину Так як застрелив Тарас ту скотину Яка зрадила батька і Батьківшину Та нагадати тому жорстокому діду Хто і коли заснував їхню столицю І щоб не робив з того він таємницю А як почує він наш український мат Зрозуміє відразу, що він кат, а не брат Швиденько залізе у свій каземат Бігти почне подалі від наших Карпат
5
0
121
Мелодія миру
Коли вітер приносить війну, А сонце дарує надію вічно живу. Коли країна співає пісню свою Для тих, хто загинув в бою... Коли серце тремтить від жалю, Я тихо шепочу і Бога молю, Шоб на крилах приніс журавель Мелодію миру, на радість земель. Коли почують люди пісню з небес, Повірять нарешті в силу чудес. Повернеться мир і щастя очей. Спокій прийде в душі людей. Під сонцем почне зеленіти земля Кожен побаче це зі свого вікна. Силою наповнені стануть серця, Коли нарешті нас залишить біда. Радіти почнем під літнім дощем. Ми щастя своє заслужили мечем. Сотні напишемо щасливих поем. Згадаєм серця, що палали вогнем.
6
0
269
Спогади
Нещодавно. Згадала на днях, Як в перші дні наповнював страх. Згадала я, й тремтіння в ногах. Тривоги, що з'являлись у снах. Пам'ятаю, як сидіти боялась одна. Боялась стояти біля свого вікна. Здригалась від кожного грому. Згадала, як швидко бігла додому. Як хотілося раптом стати сліпою, Щоб не бачити того роддому. Де з-під завалів дістали живою Матір майбутню далеко від дому. Сховатись, й не відкривати нікому. Раптом взяти і просто стати глухою, Не чути сирену і забути про втому. Хоча б на хвилину стати простою. Пам'ятаю біль від перших втрат Що лишились після масових страт Очі б не бачили, що накоїв бурят Трощили, вбивали, немов цуценят. На дорогах лежать криваві тіла Вбиті у спину прямо посеред села Ріки із сліз. Кривава була весна Ось така до нас завітала війна
8
2
253
Герой
Гірко плачуть друзі й побратими, Бо їх герой підірвався на міні, Як же тепер розказати дружині, Що не відкриє для неї обійми. Як же сказати, що героя нема І його душу забрали вже небеса. Мить. Дружина зробилась вдова, А син її став тепер напівсирота. Плачуть друзі його на могилі. Не стримують сліз члени родини. Колись мріяв він гуляти на схилі, А тепер вже немає тієї людини. Священник у рясі скаже слова Про спокій душі і тихе життя, Яке за хвилину забрала війна Назад вже герою нема вороття
5
0
129
Сльози дитини
Біля хати плакала дитина Зруйновані стіни, очі невинні. В тих сльозах стільки лиха, А слова її як в дорослої сильні. - Час такий зараз і сліз не спинити. Горе прийшло. Але я знаю і вірю, Що скоро побачу як будуть судити Тих, хто хотів зруйнувати надію. Тих хто казав, що їх вже не спинити Три дні і ніколи не буде вже України В ночі вони нам встромили кинжал І цілу країну велику загнали в підвал. Час мине. Дім свій я відбудую Але цього страху, цього болю Та скільки вони вилили бруду Я знаю, ніколи я вже не забуду. Казав той маленький хлопчина Що біля хати ридав безупину Щиро до Бога промовляла дитина В цю страшну та лиху годину
6
0
193
Пекло на землі
Панує пекло зараз на землі. Тисячі вже зникли на війні Заблукали і дороги не знайшли Молю, щоб вони лишилися живі У кожного зараз пекло на душі Бо гинуть діти тут, ще такі малі Їм би ще хрущів збирати навесні Та з нетерпінням чекати вихідні Чому ж вони такі малі на цій землі Мусять у ночі  ховатись в укритті А не дивитись свої яскраві сни І  радіти снігу, залишаючи сліди Панує пекло зараз на землі Господи благаю розкажи мені Коли ж почну я рахувати дні Без болю, страху і без війни
4
0
148
Білий птах
Білий птах з далеких країв Пролетів сотні й тисячі миль. Знов прийшов до нас на поріг, Не злякався і чорних цих хвиль. Він створений з наших надій. Летить з силою всіх наших мрій. Не боїться він полярних вітрів І навіть штормових цих морів. Морів із сліз простих матерів, Які втратили коханих синів. Їх біль описати невистачить слів. Він нам мир приніс крилах своїх. Скоро він переступить поріг, Тоді зникне грім з наших полів. Білий птах той до нас прилетів, Щоб повсюди наш стяг майорів.
5
0
239
Де ж ти там загублене дитя?
Де ж ти там загублене дитя? На небі десь  біля Христа? Посеред хмар тепер твоє життя. Пробач, вже не напишу тобі листа. Ти не почуєш більше голос мій. Ти не відкриєш більше своїх вій. Пробач,  що врятувати не змогла, Коли до нас вночі прийшла біда. Я знаю ти не почуєш моїх слів І той чарівний спів твоїх братів Що тут лунатиме з усіх сторін. Коли нарешті встанемо з колін Не для тебе буде вже ця Весна. Не для тебе буде пісня солов'я, Де любов'ю вкрита вся земля І нарешті вже закінчилась війна
5
4
262
Тихий шепіт
Тихий шепіт осіннього дощу Розкаже все, про ту лиху зиму Коли  вночі, зупиняти мусили орду Тоді зловісний грім приніс біду З жаху чорний зібраний букет Зруйнував останній мирний день Ніхто тепер не виходить на паркет Ніхто не співає більше тут пісень Посмішки зійшли з облич людей Птахів не чутно, навіть вітер стих Посеред тих страшних ночей Чутно лиш дощ із наших сліз гірких Червоні ріки і жах посеред хмар Привів сюди скажений, дикий кат А ми згадуємо рідний наш Кобзар Коли стріляє кат по нас з гармат Одного той жорстокий кат не знав Що сильний й вільний тут живе народ І волю він свою понад усе завжди кохав Не відмовиться він ніколи від своїх свобод
5
0
199
Подаруй нам Господи життя
Крізь подих світла і добра. Подаруй нам Господи життя, де панує мир, а не війна, І щастям були б наповнені серця. Подаруй нам Господи життя, Де знов до нас прийшла б Весна, Розквітла б тоді на березі Дніпра Червона калина, гарна й запашна. Дощем, щоб вмилася земля. Навіки щезли сльози у дитя, Яке колись ховалось в укриття, Щоб зберегти своє мале життя . Де свої пісні співали б солов'ї І повернулися назад всі журавлі. Додому, до рідної, коханої землі. Прошу, щоб всі повернулися живі.
5
0
181
Молитва до Бога
Сердце моє стискається від болю За тих, хто загинув, за нашу волю. А на обличчі льються тихі сльози. За тих, кто рятує нас від загрози. Я маю надію, і в майбутнє віру. Я вірю, що ми маємо велику силу Боротись за життя і за свободу, Бо ми всі з вами козацького роду. Ми всі єдині, ми будем щасливі Руки  свої піднімаю в молитві У Бога прошу я нас захистити, Щоб з війни повернулись живими Щоб змогли дітей матері обійняти Щоб дружини чоловіків поцілувати У Бога прошу для людей допомоги Щоб з дитячих очей не линули сльози Топтун Анна,  26.02.2022
5
1
208
Війна
Жах, який неможливо передати Лиш одне хочу я людей спитати Коли ви перейшли кордон держави Справжньої, суверенної держави Що побачити ви тут хотіли? Пробачте, але вас тут не чекали Йдіть додому і бережіть свій дім І правду там розкажіть усім Ми сильні, ми мужні і ми єдині Ми не дозволимо прийти тварині Яка називаючи нас братами Підло так в ночі на нас напала Кажуть,  що вони нас захищають Але чому люди тут страждають? Коли проливається кров дітей Росте мотивація в серцях людей Я вірю, Господь, всіх нас захищая Не має щастя, коли люди помирають Топтун Анна,  25.02.2022
3
0
193
Стихи
Уже год как писать начала я стихи Правда,  может они и не так хороши Но, пожалуй,  не знаю другого пути Как могу снова сама себя я найти Где-то внутри голос мне говорит Ты не бойся, и спокойно  лети По облакам тихо лети и не спеши Счастье,  ждёт где-то там впереди По волнам океана надежду неси Ветер поможет эту ношу нести Поможет твою дорогу найти И рядом с тобой станет идти Однажды ты захочешь спросить Как так вдруг в жизни случилось Что вдруг начала ты писать стихи Причина простая - чужие грехи
5
0
199
Посміхнусь
Я втомлена, очі застилила пилина Не бачу куди іду, куди веде мене життя Та іноді болить моя поранена душа І все ж, з надією йду до майбуття Коли за вікном прокидається весна І чую спів птахів чарівний і гучний А вітерець лагідно торкається лиця Бачу, цей світ безмежний і простий Цей світ, є перехрестям тисячі доріг Він змінюється кожен день і рік Коли йде дощ та сиплеться сніг І люди юрбою біжать з усіх сторін Проте, я більше вже не боюсь Ти ж знаєш, знаєш - я не здаюсь В минуле вже ніколи не повернусь Я до нього звернусь і посміхнусь
4
0
284
Яскраві зірки
В небі засяють яскраві зірки Поєднують разом всі наші світи Світи надії, віри та сподівань Вони є символом наших бажань В дитинстві всі оті чули казки Про те, що нові на небі зірки То є душі вже померлих людей Що дивляться на нас з небес Я вже доросла і в казки не вірю Проте надіюсь, що там лунає спів І навкруги всі щасливі й радіють Хоч інколи з'являючись серед снів Надіюсь, що вони не страждають Не з'являється на їх обличчі журба Зазираючи в наше не просте життя І щастя там знаходить кожна душа
5
0
278
Зірки
Я піднімусь метеликом до неба І порахую там всі оті зірки Мені нічого більшого й не треба Лиш би вони завжди були І на моєму тернистому шляху Щоб поруч були вони зі мною Щоб не знала я в житті страху Всім дарувала посмішку свою Бо в душі завжди живе надія Ніколи не гасне віра у життя А коли настане лиха година Не забувала, що я - людина Щоб не раділа я чужій біді Щоночі нагадуйте мені Про те, що я жива людина Щаслива, бо в мене є родина
4
0
273
Век технологий
Разучились жить без телефонов Планшетов, ноутбуков и смартфонов Инстанграмы, вайберы, фейсбуки Спасают ежедневно нас от скуки Там коментарии, отзывы и лайки Улыбки, теперь, нам заменяют смайлы Читаем анекдоты, новости и байки Вылазят здесь все наши тайны Просыпаясь рано утром, на рассвете Спешим поведать всем об этом Обсудить побольше новых сплетен Что активно бродят Интернетом
5
0
427
Я - женщина
Хочу сама принимать решение Ни у кого не просить одобрения Пусть это будет моё откровение Не хочу слушать чужие мнения Хочу свою жизнь сама создавать И не нужно мне здесь помогать Эмоции свои не хочу я скрывать Я ведь женщина, а не солдат Я сама за себя хочу выбирать Кого любить, а кого презирать Когда мне от счастья сиять Когда от адской боли страдать Я - женщина и хочу я любить Прошу за это меня не винить Хочу иногда, как кошка играть И по всюду свободно гулять Иногда на крыльях летать И родных душой обнимать И кому сердце свое отдавать А не просто в сторонке стоять
7
0
317
З часів Київської Русі
З часів Київської Русі Твої серцем вірні сини Стальні підіймали мечі Не чекали нової весни Захищали ліси та степи, Пшеничні золоті поля Нескінченні зелені лани Та бездонні сині моря Проливали кров ворогів Які з незалежних людей Намагались зробити рабів Посеред забутих тіней Тепер ти назавжди вільна Ти зможеш все подолати Вірю, ти дуже сильна Тебе ніколи не зламати
6
2
309
Спасибо
Я спасибо хочу сказать Новым и старым друзьям За шанс спокойно дышать На зависть всем врагам Я спасибо хочу вам сказать За то что рядом со мной Хоть это и не просто порой И мне не давали скучать Я спасибо хочу вам сказать За вашу заботу и терпение И за ваше чудесное умение Все недостатки мои скрывать Я спасибо хочу вам сказать И когда с неба упадёт звезда Я хочу друзьям своим пожелать Оставайтся такими всегда
6
0
332
Як стати щасливим
Якщо хочеш щасливим стати Не забувай цікаві книжки читати Простим речам щиро радіти Перехожих усмішкою вітати Щастя своє всім дарувати Рідним своїм та друзям Навіть чужим перехожим Вчись проблеми свої губити Якщо хочеш щасливим стати Послухай як співають птахи На падаючу зірку встигни Бажання своє загадати Адже на нас дивляться діти Вони ж наші найкращі квіти Навчаються у нас як жити Це просто тре6а зрозуміти Щастя прийде не очіковано Та навіть трохи раптово Ти просто про це не забувай Та щиро на нього чекай
5
0
422
Я люблю тебе, Україно!
Я люблю тебе, Україно! Всім серцем та душею люблю. Я до долу вклоняюсь покірно Все лиш для тебе зроблю Я люблю тебе, Україно! За золоті від пшениці поля, Де повсюди неначе в кіно Ростуть величні тополя. Я люблю тебе, Україно! За привітні обличчя людей. За глибокий та сивий Дніпро. За безмежну кількість ідей. Я люблю тебе, Україно! За зелені, пухнасті ліси, А спів соловїв чутно Абсолютно з усіх боків
7
2
475
Пам'ятаєш
Пам'ятаєш колись давно Ми складали з тобою пісні. Пили з келихів червоне вино Неначе на світі лишились одні Скільки часу минуло з тих пір Скільки днів та годин пройшло Навіть серед Карпатських гір Ми вже ніколи не зустрінемось Пам'ятаєш як ми співали Тільки нам знайомі пісні І під струни твоєї гітари Були неначе у якомусь сні Стільки часу минуло з тих пір Не вернеться він більше ніколи Тут ти мені просто повір Бо не лишилось і краплі віри
7
0
514