Стихи

Анна Топтун

Уже год как писать начала я стихи Правда, может они и не так хороши Но, пожалуй, не знаю другого пути Как могу снова сама себя я найти Где-то внутри голос мне говорит Ты не бойся, и спокойно лети По облакам тихо лети и не спеши Счастье, ждёт где-то там впереди По волнам океана надежду неси Ветер поможет эту ношу нести Поможет твою дорогу найти И рядом с тобой станет идти Однажды ты захочешь спросить Как так вдруг в жизни случилось Что вдруг начала ты писать стихи Причина простая - чужие грехи

2021-04-30 22:58:47

Інші вірші поета

Шляхи Молитва до Бога Спасибо Проклята зима

Інші поети

Merlin911

@garovan321

Eperke15

@Eperke15

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9001

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11484