Посміхнусь
Я втомлена, очі застилила пилина Не бачу куди іду, куди веде мене життя Та іноді болить моя поранена душа І все ж, з надією йду до майбуття Коли за вікном прокидається весна І чую спів птахів чарівний і гучний А вітерець лагідно торкається лиця Бачу, цей світ безмежний і простий Цей світ, є перехрестям тисячі доріг Він змінюється кожен день і рік Коли йде дощ та сиплеться сніг І люди юрбою біжать з усіх сторін Проте, я більше вже не боюсь Ти ж знаєш, знаєш - я не здаюсь В минуле вже ніколи не повернусь Я до нього звернусь і посміхнусь
2021-03-22 18:28:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2046
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2199