Посміхнусь

Анна Топтун

Я втомлена, очі застилила пилина Не бачу куди іду, куди веде мене життя Та іноді болить моя поранена душа І все ж, з надією йду до майбуття Коли за вікном прокидається весна І чую спів птахів чарівний і гучний А вітерець лагідно торкається лиця Бачу, цей світ безмежний і простий Цей світ, є перехрестям тисячі доріг Він змінюється кожен день і рік Коли йде дощ та сиплеться сніг І люди юрбою біжать з усіх сторін Проте, я більше вже не боюсь Ти ж знаєш, знаєш - я не здаюсь В минуле вже ніколи не повернусь Я до нього звернусь і посміхнусь

2021-03-22 18:28:00

Інші вірші поета

Сльози дитини Щастя в руках Хвилина мовчання Новини

Інші поети

Black Hole

@Black_Hole

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2170

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2684