Зоряне небо
Сьогодні зорі якісь дивовижні, Такі цікаві, світлі і ніжні. Вони гукають до себе в обійми, І огортають руками білими. Такі зорі дивно-цікаві, Такі рідні, незвично ласкаві. Дивилася я б на них вічно, Та зійде сонце і буде запізно. Ці зорі всьому світу світили. Хтось бачив, а хтось ішов мимо. Такі добрі, привітні до мене, А я б утонула і в них і померла. Померла, щоб знову родитись, Зорею у небі молитись, Щоб ніколи більш не вмирати, І сяйвом людей обіймати. Щоб навіки з тобою прожити, Щоб із неба весь світ обходити. Хочу бути як зоряне небо, А більше нічого не треба.
2020-11-16 16:52:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1390
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1652