Зоряне небо
Сьогодні зорі якісь дивовижні, Такі цікаві, світлі і ніжні. Вони гукають до себе в обійми, І огортають руками білими. Такі зорі дивно-цікаві, Такі рідні, незвично ласкаві. Дивилася я б на них вічно, Та зійде сонце і буде запізно. Ці зорі всьому світу світили. Хтось бачив, а хтось ішов мимо. Такі добрі, привітні до мене, А я б утонула і в них і померла. Померла, щоб знову родитись, Зорею у небі молитись, Щоб ніколи більш не вмирати, І сяйвом людей обіймати. Щоб навіки з тобою прожити, Щоб із неба весь світ обходити. Хочу бути як зоряне небо, А більше нічого не треба.
2020-11-16 16:52:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1620
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1967