Зоряне небо
Сьогодні зорі якісь дивовижні,
Такі цікаві, світлі і ніжні.
Вони гукають до себе в обійми,
І огортають руками білими.
Такі зорі дивно-цікаві,
Такі рідні, незвично ласкаві.
Дивилася я б на них вічно,
Та зійде сонце і буде запізно.
Ці зорі всьому світу світили.
Хтось бачив, а хтось ішов мимо.
Такі добрі, привітні до мене,
А я б утонула і в них і померла.
Померла, щоб знову родитись,
Зорею у небі молитись,
Щоб ніколи більш не вмирати,
І сяйвом людей обіймати.
Щоб навіки з тобою прожити,
Щоб із неба весь світ обходити.
Хочу бути як зоряне небо,
А більше нічого не треба.
16.11.2020
3
0