رحيق

Brksam .G

كان ياما كان فى قديم الزمان اجمل بستان .. بستان يشبه الجنان وكان لكل وردة رحيقها بينهم وردة تفرد بغرور اوراقها يتابعها النحل متعجبا ولكنه مازال يجهل اسمها فقرر ان يتقرب منها رويدا .. رويدا يأمل ان يكون حظه له محايدا يريد ان يتقرب من قلبها لم يكن فى حسبانه ابدا اخذ رحيقها آملا ان يكسب ثقتها فذهب اليها وبدأ بالكلام اخذت تتمتم وحتى لم ترد السلام فعلم ان ما فى باله اوهام حينها كان غرضه النسيان فهجر مملكته لايام ولكن لم تلبث خطته كان يراها فى كل الورود بنظرته حينها قرر الاستسلام هاربا من الاحزان لفراشه كى ينام ثم رأى فى منامه حلما افزعه واقلقه اشد قلقا ثم قرر الرجوع كى يطمئن عليها ومعه كأس حبه يفيض بالحنان كى يرويها ولكن حلت الصدمة عليه حين رأها بعينيه كانت قد اقضت المدة .. المسكينة تطلق اخر أنفاسها وكان الشوك قد اتم عملية قتلها اجل .. كانت تتمتم النجدة !!

2018-06-18 23:43:11

3

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

130

26

4586

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1567