Похоронний сонет
Сумні акорди, порвана струна. Я не почую більш чужого крику. І перетвориться могила в ружу дику. І не побачиш ти вже як летить весна. Та сама, що її одного разу вмить побачив. До болі скутий сірий птах. Страждань безмежних потяг власний. Куди ж ти, брате, постривай. Не йди ж бо, рідний, в царство мертвих. Де хтось пустив політ життя. Де храми мук пізнати мусиш. Тобі ж не буде вороття. 10.05.2018
2018-05-10 09:08:22
6
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8470
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1724