Marco Lori
@Travique
Медленно загнусь как человек.
Блог Всі
Где-то рядом кто-то что-то...
Думки вголос
3
19
Вірші Всі
Похоронний сонет
Сумні акорди, порвана струна. Я не почую більш чужого крику. І перетвориться могила в ружу дику. І не побачиш ти вже як летить весна. Та сама, що її одного разу вмить побачив. До болі скутий сірий птах. Страждань безмежних потяг власний. Куди ж ти, брате, постривай. Не йди ж бо, рідний, в царство мертвих. Де хтось пустив політ життя. Де храми мук пізнати мусиш. Тобі ж не буде вороття. 10.05.2018
6
0
753
Мить
Спішіть туди, де ви комусь потрібні. Вертайтесь в край, де ще живе сім`я. Кричіть за те, що вас кохані люблять. Ловіть летючу, друзі, мить життя. Не бійтесь тих, хто ніж зацідить в спину, Цінуйте тих, хто з вами просто так. Робіть все те, що вам до серця ближче, Відчуйте волі і кохання смак. Сумуйте з тими, хто цього бажає. Радійте з кожним - ми живем в сей час! Зігрійте того, тихо хто згасає. Для нас життя – один, єдиний шанс.
7
0
537