On est tous pareil
Un_Reve_De_Liberte
Au fond, On est tous les mêmes Peinés, mais "Ça va", dit-on Tous À souffrir en silence Une double face enfilée On sourit. Artifice est le monde entier Douleur sont les hommes qui l'habitent Joie feinte tout autour Mais têtus, ils continuent. Pas que les hommes, le monde aussi, A deux visages L'un brûlé par les tourments, caché L'autre blessé par le bonheur, d'apparence. Tous problèmes, ont-ils Seuls, croient-ils Égoïsme, arrogance, renfermement, altruisme malsain, tels sont leur prison Clan d'hypocrites forment-ils *** Particulièrement fière du dernier vers. Je sais ce changement de style fait bizarre. Bien sûr aucun problème n'est moins important qu'un autre (sauf si c'est parce que vous avez perdu votre chaussette)
2020-11-18 22:06:50
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Un_Reve_De_Liberte
@Panda 😂
Відповісти
2020-11-19 12:28:04
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
^^
Відповісти
2020-11-19 12:28:10
Подобається
Marie-Micheline Prout
Mais c'est magnifique OwO
Відповісти
2021-04-11 16:07:22
1
Інші вірші поета
Souris et tout ira bien L'astre de sang Sur le sol de givre (poème marchombre) J'écris
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11295
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2469