On est tous pareil
Un_Reve_De_Liberte
Au fond, On est tous les mêmes Peinés, mais "Ça va", dit-on Tous À souffrir en silence Une double face enfilée On sourit. Artifice est le monde entier Douleur sont les hommes qui l'habitent Joie feinte tout autour Mais têtus, ils continuent. Pas que les hommes, le monde aussi, A deux visages L'un brûlé par les tourments, caché L'autre blessé par le bonheur, d'apparence. Tous problèmes, ont-ils Seuls, croient-ils Égoïsme, arrogance, renfermement, altruisme malsain, tels sont leur prison Clan d'hypocrites forment-ils *** Particulièrement fière du dernier vers. Je sais ce changement de style fait bizarre. Bien sûr aucun problème n'est moins important qu'un autre (sauf si c'est parce que vous avez perdu votre chaussette)
2020-11-18 22:06:50
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Un_Reve_De_Liberte
@Panda 😂
Відповісти
2020-11-19 12:28:04
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
^^
Відповісти
2020-11-19 12:28:10
Подобається
Marie-Micheline Prout
Mais c'est magnifique OwO
Відповісти
2021-04-11 16:07:22
1
Інші вірші поета
Souris et tout ira bien L'astre de sang Jalousie et Ego Sur le sol de givre (poème marchombre)
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1306
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3956