On est tous pareil
Au fond, On est tous les mêmes Peinés, mais "Ça va", dit-on Tous À souffrir en silence Une double face enfilée On sourit. Artifice est le monde entier Douleur sont les hommes qui l'habitent Joie feinte tout autour Mais têtus, ils continuent. Pas que les hommes, le monde aussi, A deux visages L'un brûlé par les tourments, caché L'autre blessé par le bonheur, d'apparence. Tous problèmes, ont-ils Seuls, croient-ils Égoïsme, arrogance, renfermement, altruisme malsain, tels sont leur prison Clan d'hypocrites forment-ils *** Particulièrement fière du dernier vers. Je sais ce changement de style fait bizarre. Bien sûr aucun problème n'est moins important qu'un autre (sauf si c'est parce que vous avez perdu votre chaussette)
2020-11-18 22:06:50
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Un_Reve_De_Liberte
Відповісти
2020-11-19 12:28:04
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
^^
Відповісти
2020-11-19 12:28:10
Подобається
Marie-Micheline Prout
Mais c'est magnifique OwO
Відповісти
2021-04-11 16:07:22
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4333
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5214