Je voudrais
Un_Reve_De_Liberte
Je voudrais tant Que quelqu'un me dise "Je t'aime. D'un amour Autre que fraternel, d'amitié ou de parents" Mais à quoi Cela servirait? Je serai Incapable D'y répondre De savoir D'y croire. Je me dirais Que c'est pas possible, De peur D'être trahie, Qu'on m'est Menti, De souffrir, De m'être Bercée d'illusion. J'en ai vécu trop Je sais Que ça ne ferait Que rapprocher Ma fin. Je mentirais Peut être Moi aussi, De peur de briser l'autre De l'abandonner D'être seule Que plus personne Ne me le dise. Mais ce que je suis exigeante. J'ai trop d'espoir. Je devrais apprendre À me contenter De ce que j'ai. Alors j'apaise Mon cœur, Ma tête, Mes yeux Et je me dis Que j'attendrai Aussi longtemps Qu'il le faudra Peut être Jusqu'à ma mort Mais j'aurais attendu J'aurais espéré J'aurais essayé.
2020-10-26 11:04:48
9
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Un_Reve_De_Liberte
@ Mémé Paradoxx eh bien merci beaucoup! Je ne pensais, en effet, que tant de personnes diraient ceci juste. Je n'avais pas grand chose à faire à part décrire ce que je ressentais à vrai dire. La forme du poème n'est pas du tout intentionnel!
Відповісти
2020-11-09 22:19:28
1
Mémé Paradoxx
@Un_Reve_De_Liberte Le hasard fait bien les choses ! 😂
Відповісти
2020-11-09 22:20:20
1
Un_Reve_De_Liberte
@ Mémé Paradoxx il faut croire oui! XD
Відповісти
2020-11-09 22:20:49
1
Інші вірші поета
L'astre de sang Sur le sol de givre (poème marchombre) Ce désir, de lire Souris et tout ira bien
Інші поети
Nanni
@Nanni
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1583
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1618