Эпитафия к картине "Vиктория"
Никита Лисичкин
Но почему мне кажется, Что это не моя победа- Это победа моего врага. И магнум, заряженный мною, Теперь направлен дулом к моему виску... И, почему-то, дрожат руки. А я не в состоянии отдёрнуть руку, пошевелиться осознанно. А руки всё дрожат и дрожат- Пальцы вот-вот коснуться курка и...
2019-03-15 00:06:02
5
0
Інші вірші поета
Мы были во всех вселенных Иду в двери травы Хаос Неделимый Хокку: 95
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5344
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3304