Хаос Неделимый
Первый план крови и будь ты д остоин Пал бы ниц пред горой черепов, Но только увы, ты ведь не воин, Не жёг огонь прошедших веков. А доблесть что есть в твоём понимании? Ты ей не жил, позабывши давно, Что черепа собирать тоже призвание, Красную реку лить отнюдь не скучно. Второй же план – чума, отрава и мор. Гнойный сад вскоре тобой посещён. Но только увы, ты не понял позор, Что не был по истине обречён. А что есть жизнь в твоём понимании? Сторонился заразы, боялся прохлады. В гниении ведь есть процветание. Смирился б перед вечной отрады. Третий план очень изменчив, обманчив: Повелители Перемен идут впереди. Но только увы, ты слишком застенчив Для открытия разума тайне ради. А знание что есть в твоём понимании? Не погрузился ведь в них с головой. Внутри лабиринта не ощутил трепетание - Остался совершенно таким же собой. Четвёртый план страстью, цепями объят. Мученики смеются слезами экстаза. Но только увы, ты не вкусил сладкий яд, Ступив прочь от госпожи сей наказа. А что есть счастье, в твоём понимании? Любовь к себе ты зачем-то отрёк. «Угода себе не всегда извращение»- Со щупальцем сказал тебе мотылёк. Нога ступила по всем чертогам. Пора прийти к финальным итогам. Каким Богам ты был по нраву? Какой Бог выше всех по праву? Они всё не то, только целого часть, Те, что имеют лишь малую власть. Ты же вопишь, разрывая голос: «Прими же меня, Неделимый Хаос!»
2022-09-27 22:49:17
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2456