Глаза
Влад Антонів
Її глаза як ізумруди сіяючий на сонці. Її глаза як зелен сад у скляній оболонкі. У них виблискуеця все що видно і не видно, А що не видно розгляди і поцілуй у щічку.
2020-06-12 21:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Кузаня
"Її очі (глаза це російською) як смарагд (ізумруд теж з російської), що сяє (або смарагди, що сяють) на сонці. Знову ж " її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку". Тобто виходить, якщо правильно, то отак: Її очі як смарагд, що сяє на сонці. Її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку. Ще, я би рекомендувала знайти синоніми до слова "видно", адже воно повторюється три рази і трохи псує поезію. Як то кажуть "масло масляне".
Відповісти
2020-06-13 12:14:57
1
Влад Антонів
А тепер подивіться на милозвучність
Відповісти
2020-06-13 19:22:51
1
Інші вірші поета
Смерть на фронті Життя Напиши Сон
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3715
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2111