Глаза
Влад Антонів
Її глаза як ізумруди сіяючий на сонці. Її глаза як зелен сад у скляній оболонкі. У них виблискуеця все що видно і не видно, А що не видно розгляди і поцілуй у щічку.
2020-06-12 21:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Кузаня
"Її очі (глаза це російською) як смарагд (ізумруд теж з російської), що сяє (або смарагди, що сяють) на сонці. Знову ж " її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку". Тобто виходить, якщо правильно, то отак: Її очі як смарагд, що сяє на сонці. Її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку. Ще, я би рекомендувала знайти синоніми до слова "видно", адже воно повторюється три рази і трохи псує поезію. Як то кажуть "масло масляне".
Відповісти
2020-06-13 12:14:57
1
Влад Антонів
А тепер подивіться на милозвучність
Відповісти
2020-06-13 19:22:51
1
Інші вірші поета
Напиши Життя Смерть на фронті Сон
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2796
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4727